Відправлено: 14.05.14 14:29. Заголовок: Кузнєцов Д.В., ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ПРАВОСУБЄКТНОСТІ СТОРІН ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ

УДК 342.97

ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ПРАВОСУБЄКТНОСТІ СТОРІН ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СКОРОЧЕНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Кузнєцов Д.В., Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

На підставі аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України у статті розкрито зміст особливостей адміністративної процесуальної правосуб’єктності сторін, інших учасників скороченого провадження.
Ключові слова: адміністративний процес, адміністративне судочинство, адміністративне правосуб’єктність, скорочене провадження

На основании анализа норм Кодекса административного судопроизводства Украины в статье раскрыто содержание особенностей административной процессуальной правосубъектности сторон, других участников сокращенного производства.
Ключевые слова: административный процесс, административное судопроизводство, административное правосубъектность, сокращенное производство

On the basis of analysis of norms of Code of the administrative rule-making of Ukraine maintenance of features of administrative judicial legal personality of parties, other participants curtailed rule-making is exposed in the article.
Keywords: administrative process, administrative rule-making, administrative legal personality, curtailed rule-making

В результаті зростання динамізму суспільних відносин та збільшення кількості публічно-правових спорів протягом останнього часу посилилося бажання прискорити адміністративне судочинство. Виникнення скороченого провадження в адміністративному судочинстві – це продовження природного прогресу адміністративного судового процесу, про що свідчить історія його розвитку. Адже такий спосіб спрощення адміністративного судочинства є своєрідним продовженням європейської процесуальної традиції.

Доктринальне підґрунтя для написання статті складають наукові дослідження з загальних питань адміністративного процесу, зокрема таких вчених, як В.М.Бевзенко, Е.Ф. Демський, О.В. Кузьменко, С.В.Ківалов, О.М.Пасенюк та інших. Однак в адміністративній процесуальній науці питання особливостей адміністративного процесуального статусу суб’єктів скороченого провадження окремо на вивчалося.
Скорочене провадження, як різновид проваджень в адміністративному судочинстві застосовується при розгляді певної категорії публічно-правових спорів, зокрема щодо: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи;2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, передбачених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;4) стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;5) застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням [1].

Хоча, як свідчить судова практика, вищенаведені публічно-правові спори є найбільш поширеними, однак положення щодо скороченого провадження сьогодні недостатньо апробовані, не є результатом глибоких теоретичних розробок, що викликає труднощі у правозастосуванні. Тому проведення наукових досліджень щодо з’ясування сутності скороченого провадження в цілому, зокрема й особливостей адміністративної процесуальної правосуб’єктності учасників цього провадження дозволять чіткіше усвідомити призначення даного процесуального інституту, уникнути помилок суддів при здійсненні правосуддя.

Перелік учасників судового адміністративного процесу, а також їх процесуальні права та обов’язки передбачені нормами гл. 5 розд. ІІ КАС України. Учасниками адміністративного процесу є: 1) сторони; 2) треті особи; 3) представники сторін; 4) представники третіх осіб; 5) секретар судового засідання; 6) судовий розпорядник; 7) свідок; 8) експерт; 9) спеціаліст; 10) перекладач. У скороченому проваджені вищенаведені особи також можуть приймати участь.

Нормою статті 48 КАСУ встановлено перелік категорій осіб, за якими визнається здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративну процесуальну правоздатність) та їх особисто здійснювати. Особами, які мають адміністративну процесуальну правоздатність, визначені: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи, підприємства, установи, організації (юридичні особи). Адміністративна процесуальна дієздатність як здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові, належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, фізичним особам до досягнення цього віку у спорах із приводу публічно-правових відносин, в яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь, а також органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Однак особливістю скороченого провадження, що передбачено у ст. 183-2 КАСУ є те, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню [1].

Таким чином, особливістю адміністративної процесуальної правосуб’єктності сторін, інших учасників адміністративного процесу є те, що вони, хоча й наділені здатністю мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративну процесуальну правоздатність), але обмежені їх особисто здійснювати. Тобто, адміністративна процесуальна дієздатність як здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки цих осіб є дещо обмеженою. Особливість адміністративного процесуального статусу сторін, інших учасників скороченого провадження проявляється насамперед в обмеженій реалізації їх права на особисту участь, або на особисту участь їх представників у судовому засіданні під час розгляду справи, адже виходячи зі змісту ст. 183-2 КАСУ таке засідання відбувається у письмовій формі без виклику осіб, які беруть участь у справі.


Література

1. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. №2747-IV (з подальшими змінами) // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2005. – № 35-36, № 37. – Ст. 446.