АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ НАДРОКОРИСТУВАННЯ Козьяков Д.І., юрист юридичної та патентної фірми «Грищенко і партнери» (м. Київ), здобувач кафедри адміністративного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Аналіз чинних правових норм у галузі вивчення, використання та охорони надр (гірничих відносин), а також вивчення адміністративно-юрисдикційної практики надають змогу розкрити міжгалузеве значення інституту адміністративної відповідальності у вказаній сфері. Водночас і в зв’язку з цим у правовому регулюванні встановлення та застосування адміністративної відповідальності за порушення законодавства про надра існує низка проблем, що потребують вирішення в правовому та організаційному аспекті.
Порівняльний аналіз переліку правопорушень, наведеного у ст. 65 КУпН [1] із системою норм КУпАП [2], якими встановлено адміністративну відповідальність у галузі вивчення, використання та охорони надр, свідчить про: 1) наявність пробілів, пов’язаних із відсутністю адекватних правових засобів реагування; 2) невідповідність окремих формулювань норм про адміністративні правопорушення напрямам застосування юридичної відповідальності; 3) некоректне використання гірничо-правової термінології в нормах законодавства про адміністративну відповідальність.
Зокрема, за межами адміністративної відповідальності залишається знищення або пошкодження геологічних об’єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність (абз. 8 ч. 2 ст. 65 КУпН). Встановлення відповідальності за дане правопорушення зумовлене обов’язком користувача надр щодо охорони ділянок надр, що становлять особливу наукову або культурну цінність (ст. 59 КУпН), отже, на нашу думку, передбачатися ст. 57 КУпАП. Однак вказана стаття такого положення не містить, а спеціальна ст. 91 КУпАП «Порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду» – його не охоплює.
Частина 1 ст. 57 КУпАП передбачає відповідальність за самовільну забудову площ залягання корисних копалин. Фактично це одна з форм порушення встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення [3] (абз. 6 ч. 2 ст. 65 КУпН). Отже, наявним є звуження об’єкту адміністративно-правової охорони.
Аналогічний недолік ч. 1 ст. 57 КУпАП міститься в положенні щодо відповідальності за невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони довкілля, будівель і споруд від шкідливого впливу робіт, зв’язаних iз користуванням надрами. Натомість абз. 7 ч. 2 ст. 65 КУпН, зокрема, вказує на невиконання правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей і майна.
Підставою для застосування ч. 2 ст. 57 КУпАП є наслідок у виді необґрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин. До запасів корисних копалин, які підлягають обліку гірничодобувними підприємствами, належать балансові і позабалансові запаси твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та наявних у них компонентів, що пройшли експертизу та оцінку Державної комісії по запасах корисних копалин, а також запаси, виявлені під час подальшого проведення геологорозвідувальних робіт і розробки родовищ корисних копалин [4]. Тут варто звернути увагу на те, що абз. 3 ч. 2 ст. 65 КУпН негативним наслідком правопорушення називає наднормативні втрати запасів корисних копалин. Цим поняттям охоплюються як балансові, так і позабалансові запаси.
За змістом п. 15 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр [5] балансові запаси корисних копалин враховують втрати і розубожування під час видобутку і переробки мінеральної сировини. Тому встановлення ч. 2 ст. 57 КУпАП відповідальності за наднормативне розубожування корисних копалин при видобуванні (в технічній літературі розубожуванням вважається збіднення корисної копалини, її з пустою породою для корекції якісних параметрів) можна вважати окремим елементом загального погіршення якості корисних копалин при їх видобуванні (абз. 4 ч. 2 ст. 65 КУпН). За інші випадки погіршення у цій нормі не йдеться.
Також ч. 2 ст. 57 КУпАП передбачається відповідальність за псування родовищ корисних копалин та інші порушення вимог раціонального використання їх запасів. Ця норма не вказує на будь-які наслідки даного правопорушення. Однак, абз. 5 ч. 2 ст. 65 КУпН передбачає відповідальність за пошкодження родовищ корисних копалин, вказуючи на негативні наслідки: «які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації».
Частиною 3 ст. 57 КУпАП встановлюється адміністративна відповідальність за втрату маркшейдерської документації. Об’єктивну сторону даного правопорушення утворює бездіяльність – втрата, тобто невжиття заходів до зберігання. Але абзац 9 ч. 2 ст. 65 КУпН вказує на дію – незаконне знищення маркшейдерської документації.
Література:
1. Кодекс України про надра від 27.07.1994 № 132/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 340.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
3. Про затвердження Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення : постанова Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 № 33 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/33-95-п/conv/print1389888064627925 4. Про затвердження Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства : постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 58 // ЗП України. – 1995. – № 4. – Ст. 93.
- учасник зараз на форумі
- учасник зовні форуму