УДК 351.74.072 : (477) (043.3) ПРАВОВИЙ СТАТУС ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ ДАІ МВС УКРАЇНИ Лебедєва А.В., к.ю.н., Донецький юридичний інститут МВС України
Анотація.
Стаття присвячена окресленню правового статусу підрозділів профілактичної роботи Державтоінспекції та організації діяльності цих підрозділів. Автором проаналізовані напрями діяльності таких підрозділів та фактичний стан профілактичної роботи у сфері безпеки дорожнього руху.
Ключові слова: Державтоінспекція, профілактика, засоби масової інформації.
Аннотация.
Статья посвящена определению правового статуса подразделений профилактической работы Госавтоинспекции и организации их деятельности. Автором проанализированы направления деятельности таких подразделений и фактическое состояние профилактической работы в сфере безопасности дорожного движения.
Ключевые слова: Госавтоинспекция, профилактика, средства массовой информации.
Summary.
The article is devoted determination of legal status of subdivisions of prophylactic work traffic police and organizations of their activity.The author analyzed directions activity of such subdivisions and actual state of prophylactic work of traffic.
Keywords: traffic police, prophylactic, mass media.
Організація профілактичної роботи у підрозділах Державтоінспекції МВС України бере свій початок з часів створення самої служби як самостійного підрозділу МВС України, тобто з початку набуття міліцією України статусу самостійного органу державної влади. Саме з того часу керівництвом МВС України було чітко визначено коло пріоритетних напрямків діяльності відомства, одним із яких стало забезпечення безпеки дорожнього руху в країні. Розуміючи, що стан безпеки на автошляхах України залежить не тільки від чіткої організації діяльності Державтоінспекції та її співробітників, а й від ефективної профілактичної роботи серед населення, керівництвом МВС України було визначено, що цією проблематикою повинні опікуватися спеціальні підрозділи профілактичної роботи у структурі ДАІ МВС України. Тому наказом МВС України № 321 у 1996 році були введені в дію структурні підрозділи агітації та пропаганди, з ієрархічною підпорядкованістю починаючи із відділу на рівні УДАІ областей, відділень на рівні міських відділів ДАІ, один інспектор з агітації та пропаганди на 25 тис. населення регіону. Подібна структура сьогоднішніх підрозділів з пропаганди Державтоінспекції залишається аналогічною і до нині.
Взагалі, тенденція налагодження взаємодії органів внутрішніх справ з населенням через засоби масової інформації бере свій початок у радянській період діяльності міліції України. Так, вперше директивною базою для налагодження співробітництва між ОВС із ЗМІ у боротьбі зі злочинністю стали постанова ЦК КПРС від 18 вересня 1962 року «О повышении действенности выступлений советской печати» і постанова ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР «О дальнейшем улучшении деятельности советской милиции». Саме цей документ був основою взаємодії ОВС із ЗМІ, культурно-освітніми установами та творчими спілками. У постанові йшлося про зобов’язання редакцій газет, радіо та телебачення спільно з уповноваженими на те посадовими особами з представників ОВС регулярно висвітлювати правоохоронну діяльність міліції, всебічно використовувати ЗМІ для популяризації цієї діяльності і підвищення авторитету ОВС серед широких мас населення, а також з метою розгортання профілактичної роботи серед різних прошарків суспільства, якнайяскравіше розкривати причини та умови вчинення злочинів [1]. Достовірно, що в радянські часи засоби масової інформації використовувалися органами внутрішніх справ в як джерела пропаганди серед населення, в якому ідеологічні догми стояли на варті вільної думки. Тобто започаткування практики взаємодії міліції із ЗМІ, насамперед, мало на меті розширення кола своєї дії серед мас шляхом друкованого слова та психологічно-ідеологічного впливу. Розпочавши свою діяльність у вигляді громадських редакційних рад, позаштатних відділів, кореспондентських пунктів, створених при міністерстві, управліннях міськрайорганів ОВС, а також при редакціях газет, радіо, телебачення засоби масової інформації тоді працювали на владу, а саме на розповсюдження «необхідної» інформації та формування обліку «радянського міліціонера». Склад і функціональні обов’язки членів громадських редакційних рад визначалися спільними наказами (розпорядженнями) керівників міліції та редакторів видань. В обласних апаратах громадські редакційні ради очолювали заступники начальників міліції, на рівні міськрайорганів – заступники зазначених органів, найчастіше заступники з політико-виховної роботи [1]. Це свідчить про тотальну контрольованість і дозованість пропонованої інформації щодо діяльності міліції, про цензуру та заангажованість інформаційних джерел. Отже, в цей період дійсно існувала система взаємодії міліції із населенням та засобами масової інформації, вона була чітко розроблена та добре забезпечена як на нормативно-правовому, так і на організаційному рівні. Але адміністративно-командний характер цієї взаємодії заважав громадськості отримати достовірну, повну та об’єктивну інформацію про фактичний стан справ у системі органів внутрішніх справ, завуальовано доносилася до громадськості інформаційна картина діяльності правоохоронних органів, занижувалась особиста роль громадянина у розкритті злочинів. Однак, у цей період органи внутрішніх справ мали дієвий механізм, за допомогою якого могли здійснювати боротьбу зі злочинністю – населення та відомчі ЗМІ. Останні ж, у свою чергу, мали постійну аудиторію, яка була досить невимогливою і споживала будь-яку інформацію, яка здебільшого мала пропагандистський характер, не враховуючи потреб та інтересів громадян. Це гальмувало розвиток прозорості та відкритості у суспільстві, зріст творчого професіоналізму серед журналістів.
Поряд із цими формами взаємодії із засобами масової інформації, на той час також існували громадські приймальні або правові відділи при редакціях газет, радіо, телебачення. Їх функції полягали у вивченні кореспонденцій, пов’язаних із правовими питаннями та підготовкою матеріалів-відповідей зацікавленим особам; консультуванні населення з правових питань; впровадженні періодичних рубрик, спеціальних сторінок та розділів у радіо- та тележурналах, які висвітлювали актуальні питання боротьбі з правопорушеннями; підготовці тематичних виступів-нарисів, статей, добірок матеріалів.
Питання взаємодії ОВС із ЗМІ стало гострим, коли у кожної зі сторін з’явилась можливість діяти незалежно одна від одної. Особливо це стало помітно з боку засобів масової інформації, адже із здобуттям України незалежності, з’явилося вільне інформаційне поле. Свобода вільно думати та вільно говорити про події та факти сучасного життя надала широких перспектив для розвитку незалежних та неупереджених засобів масової інформації.
В Державтоінспекції МВС України правову основу здійснення профілактичної роботи зараз складають наступні відомчі нормативно-правові акти, що містять в собі основні засади організації процесу взаємодії із ЗМІ та громадськістю: Закон України «Про дорожній рух», а саме стаття 20 «Навчання різних груп населення Правил дорожнього руху», Закон України «Про доступ до публічної інформації» та інші. Провідні положення цих документів направлені на організацію та реалізацію профілактичних заходів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, підготовку населення до безпечної участі у процесі дорожнього руху, формуванні у всіх його учасників свідомого ставлення до правил дорожнього руху та виховання у водіїв відповідальності та дисциплінованості при керуванні транспортним засобом.
З метою реалізації законодавчих положень підрозділами ДАІ МВС України необхідно здійснювати такі заходи:
- створювати необхідні умови для налагодження партнерської взаємодії із засобами масової інформації;
Партнерські стосунки із представниками ЗМІ є запорукою підвищення авторитету співробітника Державтоінспекції МВС України серед громадськості. Для налагодження співпраці із представниками ЗМІ підрозділами ДАІ МВС України здійснюються спільні рейди, виїзди із журналістами на місця резонансних пригод, оперативно надаються фахові коментарі щодо надзвичайних подій на автошляхах України, складаються творчі договори із провідними телеканалами та друкованими виданнями. Таким чином, здійснюється розвиток відкритості в діяльності Державтоінспекції України шляхом оперативного реагування на інформаційні запити редакцій засобів масової інформації та підтримки зворотного зв’язку із громадянами через ЗМІ. Необхідною умовою для налагодження взаємодії також є здійснення перевірки критичних матеріалів в ЗМІ про діяльність ДАІ МВС України, оперативне інформування редакцій про результати проведення таких перевірок та вжиті заходи реагування, а також заохочення представників ЗМІ за конструктивну критику та об’єктивне висвітлення роботи Державтоінспекції. Невід’ємною складовою забезпечення розвитку відкритості в діяльності підрозділів ДАІ МВС України також є розширення використання сучасних інформаційних технологій для налагодження взаємовигідних комунікацій між співробітниками Державтоінспекції та редакціями засобів масової інформації, спрощення доступу журналістів до актуальної відкритої інформації, що досягається шляхом підтримки підрозділами профілактичної роботи в актуалізованому стані тематичних рубрик зі статистичними даними та інших відкритих інформаційних масивів на офіційних веб-сайтах УДАІ МВС України, МВС України, ГУМВС України в областях.
- сприяти установам, організаціям, підприємствам, навчальним закладам у вивченні правил дорожнього руху завдяки проведення лекцій, бесід, семінарів, із використанням наглядної агітації безпеки дорожнього руху;
Так, згідно зі ст. 2 Закону України «Про міліцію», одним із завдань міліції визначено подання соціальної та правової допомоги громадянам. Провідну роль у реалізації цього завдання відіграють саме працівники підрозділів зв’язків із громадськістю. До того ж, формування позитивної громадської думки про діяльність ДАІ МВС України досягається завдяки високій правовій культурі громадян. Правове виховання – це інструмент для досягнення мети органів внутрішніх справ у подоланні складених стереотипів про міліцію. Нині, звертає на себе увагу досить вузький спектр питань правового характеру, які порушують сучасні засоби масової інформації щодо виховання у громадян поваги до співробітників Державтоінспекції МВС України. Досить рідко проводяться консультації із законодавства у сфері безпеки дорожнього руху. Вагома частина виступів у ЗМІ, які стосуються безпеки дорожнього руху, являють собою інформацію-зведення подій та пригод, які трапилися в певній місцевості за певний час або яскраво-емоційний кримінальний матеріал. Отож, не можна зволікати такою формою взаємодії із ЗМІ як виступи працівників Державтоінспекції у трудових колективах. Відповідно до вимог МВС України керівники служб, органів та підрозділів мають виступати перед населенням щомісячно, особи середнього і старшого начальницького складу – один раз на півріччя. При підготовці зустрічі бажано шляхом анкетування з’ясувати думку членів того чи іншого колективу про роботу Державтоінспекції регіону. Для виступаючих у трудовому колективі або перед населенням обов’язково готуються тези виступу з інформацією про стан безпеки дорожнього руху в регіоні та заходи ДАІ МВС України щодо його поліпшення із конкретними прикладами, рекомендаціями громадянам щодо поведінки в екстремальних ситуаціях на дорозі, роз’ясненнями положень чинного законодавства тощо.
- розробляти проекти нормативно-правових актів щодо удосконалення процесу взаємодії підрозділів Державтоінспекції із населенням та ЗМІ.
Розроблення проектів нормативно-правових актів та пропозицій щодо внесення змін та доповнень у чинне законодавство у сфері безпеки дорожнього руху є невід’ємною складовою правотворчої діяльності підрозділів ДАІ МВС України. З огляду на практичне застосування норм права у сфері БДР, а також з урахуванням громадської думки, працівники Державтоінспекції вправі формувати пропозиції та рекомендації для усунення недосконалостей та прогалин у цій галузі та направляти їх на розгляд до законотворчого органу держави.
Отже, з огляду на нормативно-правові засади сучасного законодавства, що визначають статус підрозділів профілактичної роботи ДАІ МВС України, можна стверджувати, що діяльність таких підрозділів на законодавчому рівні потребує подальшого вдосконалення та правової регламентації.
Література
1. Бандурка О. М. Партнерські взаємовідносини між населенням та міліцією : підручник / О. М. Бандурка. – Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – 346 с.
2. Декларація професійних та етичних принципів в сфері зв’язків із громадськістю (Декларація РАСО) : Прийнята на конференції Російської асоціації у зв’язках з громадськістю (РАСО) у листопаді 1994 року: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.nau.kiev.ua /.– Інформація з екрану.
- учасник зараз на форумі
- учасник зовні форуму