Форум Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка

УДК 342.92

Деякі питання вдосконалення законодавства України про адміністративну відповідальність

Астапова О.В., студентка ННІП ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка

Анотація. У статті автор розглядає деякі аспекти вдосконалення законодавства України про адміністративну відповідальність у світлі принципу пріоритету прав і свобод людини. Пропонується подальші перспективи його вдосконалення.
Ключові слова: адміністративна відповідальність, принципи, законодавство, пріоритет прав і свобод людини, вдосконалення.

Аннотация. В статье автор рассматривает некоторые аспекты совершенствование законодательства Украины об административной ответственности в свете принципа приоритета прав и свобод человека. Предлагаются дальнейшие перспективы его совершенствования.
Ключевые слова: административная ответственность, принципы, законодательство, приоритет прав и свобод человека, совершенствование.

Summary. In the article the author considers some aspects of the improvement of the legislation of Ukraine on administrative responsibility in the light of the principle of the priority of human rights and freedoms. Proposes further prospects of its improvement.
Key words: administrative responsibility, principles, legislation, priority human rights and freedoms, improvement.

Інститут адміністративної відповідальності – один із основних інститутів сучасного адміністративного права України. Проте існує багато проблем, які потребують свого якнайскорішого вирішення. Реформування законодавства про адміністративну відповідальність потребує якісно нових поглядів на зміст цього інституту та його місце в механізмі державного управління. Як слушно вказує Д.М. Лук’янець, необхідно позбутися застарілих ідеологічних догм, які тривалий час справляли вплив на розвиток цього інституту. Орієнтація на побудову правової держави, на пріоритет прав і свобод людини, на нове розуміння ролі держави в житті суспільства потребує відповідного урахування при розробці норм, які складають інститут адміністративної відповідальності [1, с. 3-4].

Для більш повного усвідомлення сутності адміністративної відповідальності та її подальшого вдосконалення необхідно визначити принципи, на яких вона базується. Пізнання принципів адміністративної відповідальності дає змогу правильно застосовувати норми, якими врегульовані відповідні відносини, вирішувати питання про наявність прогалин у правовому регулюванні, забезпечувати ефективність державно-правового примусу.

Одним з найбільш важливих для адміністративного права та вдосконалення його деліктної частини є принцип пріоритету прав і свобод людини, який випливає з положень ст. 3 Конституції України, де зазначається що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визначаються найвищою соціальною цінністю. Зокрема, Основним Законом встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а остання відповідає перед людиною за свою діяльність. Крім того, акцентовано, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Але чинне адміністративно-деліктне законодавство не повністю відповідає вимогам принципу пріоритету прав і свобод людини.

На думку А.С. Кравцова, цей принцип треба розуміти як першість людини у суспільстві та державі, першочерговість її прав і свобод щодо інтересів органів публічного управління. Сутність даного принципу складають три основні ідеї: людина, її права і свободи – найвищі цінності для суспільства та є пріоритетними відносно інтересів держави й гарантують правове обґрунтування діяльності влади; головним обов’язком держави є повага, утвердження та забезпечення прав і свобод людини; норми конституції та законів не є основним джерелом права, а основним джерелом права є природні права людини [2, с. 180].

Треба зазначити, що чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення [3] був принятий ще у 80-х роках минулого століття та незважаючи на чисельні зміни та доповнення, не узгоджується із новою концепцією інституту адміністративної відповідальності, а інші нормативно-правові акти – складові адміністративно-деліктного законодавства, переважно фрагментарно визначають засади адміністративної відповідальності. Такий стан справ істотно ускладнює нормотворчу і правозастосовчу діяльність у відповідній сфері відносин, створює численні проблеми у діяльності суб’єктів адміністративної юрисдикції, негативно впливає на ступінь захищеності прав і свобод людини, обумовлює потребу проведення чергового етапу кодифікації адміністративно-деліктного законодавства, розробки та прийняття нового кодифікованого акту.

Для вдосконалення чинного адміністративно-деліктного законодавства постійно приймаються нормативно-правові акти направлені на захист прав і свобод людини та посилення відповідальності за адміністративні правопорушення у різних сферах. Так у 2011 році у зв’язку з прийняттям Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» [4] до Кодексу України про адміністративні правопорушення було включено нову главу 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення».

Однак зазначених нормативних новел виявляється ще замало, щоб ефективно забезпечити протидію поширенню адміністративної деліктності на теренах сучасної України. Реалії вимагають введення в дію й інших законодавчих актів з даного аспекту проблематики. Зокрема, доцільно було б реалізувати у найближчій перспективі нормативні положення:

1. Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів», який, наприклад, посилював би відповідальність уболівальників за порушення громадського порядку під час проведення футбольних матчів;

2. Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі», який запровадив би автоматичну фото- та відеофіксацію наступних правопорушень: перевищення обмежень швидкості руху; проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху; порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками; виїзд на смугу зустрічного руху; порушення правил руху через залізничні переїзди тощо.

Резюмуючи наведене, зазначимо, що практична реалізація названих нормативно-правових актів сприяла б ефективному утвердженню в Україні пріоритету прав і свободи людини та громадянина, захисту особи і суспільства від протиправних посягань.

Література:

1. Лук’янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: монографія / Д.М. Лук’янець. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
2. Кравцов А.С. Реалізація принципу пріоритету прав і свобод людини в адміністративному праві України (теоретично-правове дослідження): монографія / А.С. Кравцов; МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка.– Луганськ: РВВ ВОНР ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2013. – 200 с.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-Х // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
4. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 40. – Ст. 404.