Відправлено: 14.05.14 13:57. Заголовок: Негодченко В.О., ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

УДК 343.92

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Негодченко В.О., к.ю.н., доцент,
ВНПЗ «Дніпропетровський гуманітарний університет»

Характеризуются понятие и содержание системы информационного обеспечения миграционных процессов в Украине, правовые основы ее формирования и использования, а также роль в борьбе с преступлениями, совершенными в миграционной сфере.
Ключевые слова: миграционная политика, система информационного обеспечения, миграционная преступность, уголовное миграция

Characterized concept and content of information system migration processes in Ukraine, the legal basis for its creation and use, as well as a role in the fight against crimes committed in the area of migration.
Keywords: migration policies, information system security, immigration crime, criminal migration.

До кінця 1970-х рр.. міграція виступала переважно як позитивне явище, що сприяє розвитку й розширення виробництва, культурному обміну і тощо. У даний час, міграція набула характеру вимушених переселень, пов’язаних з негативними економічними, соціальними чи політичними тенденціями окремих країн. У зв’язку з економічною кризою та завдяки своєму геополітичному становищу Україна з транзитної країни поступово перетворюється також на країну призначення та осідання нелегальних мігрантів. Насамперед це вихідці з країн СНД (Росія 2,7 тис., Узбекистан – 2,2 тис., Азербайджан – 1,8 тис.), на другому місці – азіатські країни (Туреччина – 120 тис., В’єтнам – 92 тис., Афганістан – 63 тис.), потім африканський континент (Нігерія – 105 тис., Сомалі – 71 тис.), Європа (Румунія – 35 тис., Польща –31 тис.) та інші [5]. Криминальна активність іноземців та осіб без громадянства, часто пов'язана з організованим кримінальним бізнесом, проте у більшості своїй мігранти вчиняють злочини в силу важких життєвих обставин, пов’язаних із зміною усього укладу їх життя та не розвиненостю системи державних органів, що проводять соціалізацію таких груп населення, а також відсутностю інформації про закони країни, куди вони іммігрували.

Інтеграція України до Європейського Союзу потребує нових підходів до регулювання міграційних процесів, а саме запровадження сучасних інформаційних технологій у діяльності органів державної влади для забезпечення виконання покладених на них завдань і функцій, надання такими органами послуг у сфері міграції, оперативного отримання актуальної і достовірної інформації про стан та тенденції міграційних процесів, виявлення причинно-наслідкових зв’язків, їх негативного впливу на соціально-економічний стан України [13]. У зв’язку із заначеним в Україні було схвалено Концепцію створення єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами, одним із призначень якої підвищення рівня національної безпеки.

У 2012 році вперше за роки незалежності, в Україні були створені сприятливі умови для побудови та розвинення принципово нової, порівняно з попередніми більш гуманної моделі взаємовідносин «влада-іноземці». Цьому процесу сприяло проведення в державі ЄВРО-2012; остаточна передача більшості повноважень щодо здійснення контролю за імміграційними процесами Державній міграційній службі України (ДМС) [10]; запровадження наприкінці 2011 року кардинальних змін до нормативно-правової бази України, що регулює відносини у сфері імміграції, в першу чергу прийняття законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» [12] та «Про біженців та осіб, що потребують додаткового або тимчасового захисту» [11]. Проведені заходи є реалізацією положень Концепції державної міграційної політики [7], яка приділяє значну увагу заходом створення ефективної системи інформаційного забезпечення діяльності державних органів, що реалізують державну міграційну політику, та самих іноземців і осіб без громадянства.

Для мігрантів інформаційне забезпечення є особливо важливим та корисним, оскільки будь-хто серед них не лише змінює місце проживання, а й потрапляє з одного соціального середовища до іншого. Проблеми адаптації, житла, працевлаштування, забезпечення прав та свобод – найважливіша інформація, якої потребує мігрант.

Важливим напрямом інформаційного забезпечення міграційних процесів є поінформованість державних структур, які розробляють та реалізують міграційну політику. Як зазначає Бондаренко К., серед інших чинників, які сприяють розв'язанню проблеми влаштування мігрантів або хоча б її упорядкуванню, ледве не на першому місці стоїть інформаційний [2]. Про важливість інформаційної складової в регулюванні міграційних процесів з метою забезпеченн безпеки держави, територіальної громади та окремого громадянина свідчить і місце цієї форми в системі державного регулювання міграційними процесами.

Державне регулювання міграційних процесів можна розбити на 15 форм, стверджує Ворона Д.М., кожна з яких створює умови для досягнення конкретної мети, і у міру їх здійснення в сукупності своїй вони і забезпечують функціонування держави у сфері міграції. Однією з головних форм державного регулювання міграційних процесів на думку Ворони Д.М. є: формування єдиного банку даних за існуючими потоками мігрантів [3].

Четверту форму державного регулювання міграційних процесів, зазначає Мосьондз С.О., становить створення єдиного банку даних за існуючими потоками мігрантів. Вирішення цього завдання забезпечує відбір науково обґрунтованої інформації для регулярного проведення прогнозних розрахунків, експертних оцінок і соціологічних досліджень. Формування єдиного банку даних узгоджується з роботою, що проводиться сьогодні, із впровадження в Україні загальнодержавної системи автоматизованого документування й обліку населення, а також з розробленими системами інформаційного забезпечення органів виконавчої влади [8, c. 204]. До цього банку як складові, наголошує Ворона Д.М., мають належати: 1) інформація, що акумулюється радниками з питань міграції в посольствах (консульствах) України в державах – колишніх республіках СРСР; 2) інформація про переміщення основних контингентів мігрантів; 3) про державний житловий фонд; 4) про цільовий земельний фонд; 5) про видачу позик і пільгових кредитів мігрантам (обліково-контрольна); 6) про можливості розселення мігрантів на постійне місце проживання. У результаті буде створена автоматизована система «Міграція» [3]. Зазначені пропозиції науковців ґрунтуються на баченні ними нагальної потреби у систематизації потоків даних у сфері міграційних процесів, що підвищить рівень національної безпеки.

Існуюче в Україні зараз інформаційне забезпечення міграційних процесів має розрізнений, неповний та несистемний характер. Проблемами міграції в Україні займаються ряд міністерств та відомств України: Міністерство праці та соціальної політики, Міністерство закордонних справ, Міністерство внутрішніх справ, Управління міліції міграційного контролю Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрація Державної прикордонної служби України, Комітет з національностей і міграції, Державна міграційна служба та інші. Всі ці державні органи реалізують Концепцію державної міграційної політики [9]. Проте без належно організованої взаємодії контроль за міграційною сферою буде не якісним, а забезпечення національної безпеки поставлене під загрозу.
Концепція державної міграційної політики вимагає посилення взаємодії і координації діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування та громадських організацій у сфері реалізації державної міграційної політики [7]. Науковці - Чічановський А., Шкляр В. та Стариш О. зазначають, що будь-яка взаємодія починається й відбувається в процесі обміну інформацій, а результати взаємодії досягаються завдяки якісним (сутнісним) характеристикам складових інформаційного взаємовпливу [14, c. 8]. Таким чином система інформаційного забезпечення міграційних процесів вдіграє значну роль не тільки при реалізації своїх завдань окремими переліченими вище державними органами, а й їх спільної дільності в процесі забезпечення національної безпеки в міграційній галузі.

Для ефективної роботи цих відомств, також підкреслює Калюжна Н. Л. необхідно створити автоматизовану систему постійного моніторингу міграційних процесів, основними завданнями якої мають бути: 1) нагромадження і структурування інформації про масштаби, напрями та характер територіальних переміщень населення; 2) виявлення і відстеження тенденцій зовнішніх та внутрішніх, стаціонарних і трудових міграцій; 3) визначення причинно-наслідкових зв'язків міграцій з економічними, соціальними і демографічними процесами у країні і світі для підготовки можливих варіантів коригування державної міграційної політики, зокрема, в сфері праці; 4) прогнозування міграційних ситуацій і моделювання міграційної поведінки людей в контексті соціально-економічного розвитку держави; 5) підготовка аналітичної інформації, необхідної для розробки та реалізації заходів міграційної політики щодо територіального збалансування попиту і пропозиції робочої сили в залежності від стану регіональних ринків праці [6]. Зазначені пропозиції частково віднайшли своє відображення в Концепції державної міграційної політики.

На шляху реалізації аналогічних завдань в інших країнах, зазначають Денисенко М.Б., Фурса Е.В., Хараева О.А., Чудиновских О.С., виникають такі проблеми, пов'язані зі статистичною інформацією стосовно міграції: непридатність існуючих систем для обліку мігрантів різних категорій; відсутність реєстру населення та реєстру іноземного населення; відсутність традиції обліку іноземних мігрантів; відставання бази обліку мігрантів від вимог міграційної та геополітичної ситуації, яка змінюється; відсутність координації у діяльності відомств, які займаються питанням міграції; відсутність ефективної системи контролю над якістю збору та обробки даних [4, с. 28–29]. Цей простий перелік свідчить передусім про відсутність методик збору інформації, що створює умови для вільної інтерпретації, спекуляції цифрами на темі міграції, а це, у свою чергу, провокує поширення ксенофобії та формує у суспільній свідомості неприязнь до мігрантів. Саме тому, наголошує Бондаренко К. назріває необхідність систематизації методик збору та розробки даних, котрі накопичують різні відомства [2]. Особливої уваги науковців заслуговують притання взаємодії субєктів реалізації державної міграційної політики та засобів масової інформації, оскільки відомості, що викладаються журналістами іноді подаються у викревленому вигляді та можуть спричинити загрози національній безпеці в міграційній сфері.

Загалом систему інформаційного забезпечення міграційної сфери можна визначити як сукупність інформаційних утворень субєктів реалізації державної міграційної політики, спрямованої на забезпечення національної безпеки. Слід констатувати достатньо високий рівень розробленості декларативних норм, що визначають інформаційну складову реалізації державної міграційної політики, однак ще потребує розробки внутрішня структура інформаційної системи забезпечення міграційної політики та інтегративні засади спильного використання баз даних окремих відомств-учасників забезпечення національної безпеки в міграційній сфері.

Література:

1. Батчаєв В. Щорічні доповіді про права людини. Дотримання прав іноземців [Електронний ресурс] : Українська гельсінська спілка з прав людини – Режим доступу : http://helsinki.org.ua/index.php?id=1362662975
2. Бондаренко Ксенія Міграційна політика та засоби комунікації: аспекти формування взаємодії (досвід РФ). – Віче №1. – 2008 // http://www.viche.info/journal/775/
3. Ворона Д.М. Форми та методи правового регулювання міграційних процесів в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dtr_pravo/2011_4/files/LA411_35.pdf
4. Денисенко М.Б., Фурса Е.В., Хараева О.А., Чудиновских О.С. Миграционная политика в зарубежных странах и Российской Федерации: опыт сравнительного анализа // Институт экономики и переходного периода. – М., 2003. – 103 с.
5. Державна міграційна служба України: етапи створення та перспективи розвитку – 30.11.12 // [Електронний ресурс] : Всеукраїнська аналітична щомісячна газета «Міграція» – Режим доступу : http://migraciya.com.ua/news/the-state-migration-service-of-ukraine/ua-state-migration-service-of-ukraine-stages-of-development-and-prospects/
6. Калюжна Н. Л. Управління міграційними процесами та шляхи їх вдосконалення у вітчизняній та міжнародній практиці [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpdduu/du/2010_151/g%20(7).htm
7. Концепція державної міграційної політики : Указ Президента України від 30 травня 2011 року N 622/2011 // Урядовий кур'єр від 06.07.2011. – № 120
8. Мосьондз С.О. Становлення державної міграційної політики в Україні / С.О. Мосьондз, С.С. Саїв // Право України. – 2005. – № 11. – С. 114–118
9. План заходів з реалізації Концепції державної міграційної політики розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. N 1058-р // Урядовий кур'єр від 17.11.2011 — № 214
10. Положення про Державну міграційну службу України : Указ Президента України від 6 квітня 2011 року N 405/2011 // Урядовий кур'єр від 27.04.2011 — № 76
11. Про біженців та осіб, що потребують додаткового або тимчасового захисту: Закон України від 8 липня 2011 року N 3671-VI // Голос України від 03.08.2011 — № 142
12. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства : Закон України від 22 вересня 2011 року N 3773-VI // Голос України від 25.10.2011 — № 199
13. Схвалено Концепцію створення єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процессами. – 08.11.2012 [Електронний ресурс] : Прес-служба державної міграційної служби – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245777379&cat_id=244276429
14. Чічановський А., Шкляр В., Стариш О. Функціонування ЗМК як політичний процес // Публіцистика і політика: Зб. наук. праць політологічної спрямованості. – Вип.1(4). – К.: Грамота, 2007. – С. 8.