До питання про співвідношення стадії виконання рішень у справах про адміністративні правопорушення та виконавчого провадження Щербатюк Д.Г.
ГУМВС України в Луганській області
старший слідчий
Однією з характеристик провадження у справах про адміністративні правопорушення є його структура. Як відзначає О.І. Миколенко [1, c. 153], провадження у справах про адміністративні правопорушення проходить кілька стадій, які змінюють одна одну та являють собою порівняно самостійні частини провадження, що мають поряд із загальними завданнями провадження свої власні завдання й особливості.
Різні дослідники у провадженні по справах про адміністративні правопорушення виділяють різну кількість стадій. Традиційною є наступна структура провадження по справах про адміністративні правопорушення:
1) порушення справи про адміністративне правопорушення
2) розгляд справи про адміністративне правопорушення та прийняття рішення;
3) оскарження і опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення;
4) виконання рішення, застосування адміністративного стягнення [2, c. 519].
Своє місце у системі адміністративно-процесуальних проваджень посідає і виконавче провадження, яке є наближеним до стадії виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення. Аналіз відповідного законодавства свідчить про їх взаємозв’язок та різне місцем в ієрархічній структурі адміністративного процесу.
Із цього приводу Р.І. Миронюк відзначає, що виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення є самостійним видом адміністративного провадження [3].
Таким чином, доцільним є розгляд питання про співвідношення виконавчого провадження і виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.
Законодавець визначає, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, способами і в межах повноважень, визначених законодавством [4, c. 207].
Виконання постанов – це завершальна стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення. Її сутність полягає в практичній реалізації адміністративного стягнення, призначеного правопорушнику постановою.
У процесі виконання постанови громадянин, який вчинив адміністративний проступок, зазнає відповідні поневіряння та обмеження особистого, морального або матеріального характеру. Реалізація стягнення шляхом виконання постанови повинна спонукати суб'єкта в майбутньому утримуватися від вчинення правопорушень, чинити на нього виховний вплив [5, c. 88].
Характеризуючи виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення доцільно звернути увагу на ряд моментів, які принципово відрізняють його від виконавчого провадження.
1. Виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення є стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення. Останнє займає своє місце в адміністративному процесі поряд із виконавчим провадженням.
2. Виконанням постанов у справах про адміністративні правопорушення займаються різні державні органи:
- звертають до виконання винесені рішення органи, уповноважені ухвалювати рішення у справах про адміністративні правопорушення;
- безпосереднім виконанням винесених рішень займаються державна виконавча служба, державна пенітенціарна служба, міліція, органи безпеки на водному транспорті, органи мисливського господарства.
3. Державна виконавча служба виконуючи постанови у справах по адміністративні правопорушення керується нормами законодавства про виконавче провадження.
4. В ході виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення виконуються такі рішення, які принципово не можуть бути виконані у межах виконавчого провадження. Наприклад, постанови про застосування попередження, виправних робіт, громадських робіт, позбавлення спеціального права, адміністративного арешту.
5. Виконання постанов про накладення адміністративного штрафу у добровільному порядку регламентується положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в примусовому – нормами Закону України «Про виконавче провадження».
З позицій логіки виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення і виконавче провадження є поняттями, що можуть порівнюватись. Остання (логіка) відзначає наступні види взаємозв’язку між поняттями:
− сумісні рівнозначні поняття;
− сумісні поняття, що перетинаються;
− сумісні підпорядковані поняття;
− несумісні підпорядковані поняття;
− несумісні протилежні поняття;
− несумісні суперечливі поняття [6].
Взаємозв’язок виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення з виконавчим провадженням можна охарактеризувати як сумісні поняття що перетинаються.
Перетинання понять свідчить про наявність у них спільних рис. Такими спільними рисами виконавчого провадження та провадження у справах про адміністративні правопорушення виступають наступні.
1. Виконавче провадження та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення є різновидами діяльності державних органів по примусовому виконанню рішень судів та інших суб’єктів, уповноважених приймати рішення, обов’язкові до виконання певним колом осіб, незалежно від їх волі чи інтересів, що регламентована чинним законодавством.
2. Виконання постанов про застосування таких видів адміністративних стягнень як конфіскація предмета чи грошей та оплатне вилучення предмета здійснюється у порядку виконавчого провадження.
3. Примусове виконання постанов про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу та примусове відшкодування завданої правопорушенням шкоди проводиться в порядку виконавчого провадження.
Викладене дозволяє зробити висновок про те, що з позицій логіки зміст виконавчого провадження та стадії виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення є порівнюваними поняттями. Порівняння змісту зазначеної діяльності дозволяє охарактеризувати її як діяльність щодо практичного виконання вимог постанов судів та інших органів.
Література:
1. Миколенко А.И. Административный процесс и административная ответственность в Украине. Учебное пособие. — X.: «Одиссей», 2004. – с. 153.
2. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер'янов (голова). — К.: Видавництво «Юридична думка», 2004. - 584 с. – с. 519.
3. Миронюк Р. Виконавче провадження у справах про адміністра¬тивні правопорушення: окремі питання.- Право України.- 2001.-№ 1.-С. 81-84.
4. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс: Учебник. – Харьков: Изд-во НУВД, 2001. – 353с. – с. 207.
5. Бахрах Д. Н., Ренов Э. Н. Производство по делам об административных правонарушениях: (Пособие для слушателей народных университетов).— М.: Знание, 1989.— 96 с. – с. 88.
6. Демидов И. В. Логика: учебное пособие для юридических ВУЗов / Под редакцией доктора философских наук, профессора Б.И. Каверина. – Москва: Юриспруденция, 2000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.bibliotekar.ru/logika-2/44.htm
- учасник зараз на форумі
- учасник зовні форуму