Відправлено: 14.05.14 14:49. Заголовок: Постольник С.ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ПРИВАТНОЇ ОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ, США,КАНАДИ

УДК 351.746

ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ПРИВАТНОЇ ОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ, США ТА КАНАДИ

Постольник С.О., ад’юнкт кафедри адміністративної діяльності, Національна академія внутрішніх справ

В статті розглянутий закордонний досвід забезпечення правопорядку приватними охоронними та детективними структурами. Досліджені основні принципи державного регламентування діяльності приватних охоронних підприємств в розвинутих зарубіжних країнах.
Ключові слова: правоохоронна діяльність, поліцейські органи, приватна охоронна діяльність, детективна діяльність.

В статье рассмотрен зарубежный опыт обеспечения правопорядка частными охранными и детективными структурами. Исследованы основные принципы государственного регламентирования деятельности частных охранных предприятиях в развитых зарубежных странах.
Ключевые слова: правоохранительная деятельность, полицейские органы, частная охранная деятельность, детективная деятельность.

In the article foreign experience of enforcement of private security and detective agencies. The basic principles of business and state regulation of private security companies in developed foreign countries.
Keywords: law enforcement, police agencies, private security activity, detective work.

Дослідження закордонного досвіду показує, що в іноземних державах зростаючі вимоги з боку суспільства до питань забезпечення правопорядку впливають на організацію правоохоронної діяльності. У ряді закордонних країн усе більш орієнтуються не тільки на поліцейські органи, але й на широке використання для правоохоронних цілей приватних детективних і охоронних служб.
Світовий досвід показує, що не всі види правоохоронних функцій у належному обсязі можуть виконуватися державними органами. У результаті цього в різних закордонних державах значне поширення набули адвокатські контори, приватні розшукові, детективні бюро і т.д. [2, с. 123].

Послугами зазначених служб користуються не лише приватні особи, але й державні органи. Наприклад, у США атомні електростанції охороняються приватною охоронною фірмою “Вокненхат корпорейшн”, що спеціалізується на охороні надсекретних об’єктів, які належать як державі, так і найбільшим корпораціям; а приватна фірма "Локенхад" забезпечує будівництво й охорону в'язниць. Це все роблять недержавні структури, що не беруть з бюджету грошей, а навпаки, поповнюють його сплачуючи податки [6, с. 36].

У Великій Британії одна з найбільших приватних служб безпеки «Сек’юрикор» забезпечує охорону банків, приміщень фірм, коштів і коштовностей під час їхнього перевезення, а також осіб, які підлягають депортації (видворенню з країни). За виконання послуг Міністерство внутрішніх справ цієї країни щорічно сплачує приватним охоронцям і детективам один мільйон фунтів стерлінгів [7, с. 84 ].
Крім того відзначимо, що у всіх закордонних країнах існує нормативно урегульована взаємодія поліції з фірмами, асоціаціями, бюро приватних детективних і охоронних служб у галузі попередження правопорушень. Таке співробітництво може бути виражене в різних формах, але мається обов'язково. Що ж стосується адміністративно-правового регулювання приватної охоронної діяльності, взаємодії органів внутрішніх справ із приватними охоронними підприємствами в попередженні правопорушень у нашій країні, то можна відзначити ряд аспектів такої взаємодії.

Розглянемо детальніше основні принципи діяльності та державного регламентування діяльності приватних охоронних підприємств в розвинутих зарубіжних країнах.

Приватні розшукові бюро вперше стали широко використовуватися в США на початку 30-х років, коли розгул злочинності, особливо в Нью-Йорку і Чикаго, прийняв загрозливі розміри. Після Другої світової війни приклад США наслідували багато інших країн, і зараз в усьому світі нараховуються десятки тисяч різних приватних розшукових бюро і служб безпеки. Тільки в США в них працює більш 1 млн. співробітників [4, с. 15].

У Сполучених Штатах Америки на сьогоднішній день питання діяльності недержавних структур безпеки віднесені до юрисдикції штатів.
У 10 штатах узагалі немає правових норм, що регламентують діяльність подібних структур. У 35 штатах діють закони, що безпосередньо стосуються приватних розшукових бюро і, які ставлять головною умовою їхньої діяльності реєстрацію й одержання ліцензій, що видають спеціально визначені законом органи виконавчої влади штату або її офіційних представників, при цьому громадянство США всіх співробітників приватного охоронного підприємства – обов'язкова вимога в 16 штатах.
У 22 штатах для реєстрації як приватного охоронця або детектива необхідна характеристика, поручительство або рекомендаційний лист. Перешкодою для видачі ліцензії може бути або раніше перенесене психічне захворювання, або пристрасть до алкоголю, або звільнення зі збройних сил за провини, що компрометують звання військовослужбовця.

У штаті Нью-Йорк за Законом Манкіні приватним розшуком можуть займатися як окремі особи, так і групи осіб, об'єднані в бюро і фірми. Попередньо ці особи повинні одержати дозвіл на проведення слідчої, охоронної, патрульної і розшукної діяльності в апараті губернатора штату. При цьому необхідно, щоб хоча б один співробітник з новостворюваного розшукового бюро мав принаймні трирічний стаж роботи в поліцейських, слідчих або аналогічних службах. Характерно, що до анкети, яка здається в апарат губернатора штату, кожен потенційний співробітник зобов'язаний додавати власну дактилокарту [6,с. 53].
Відповідно до сформованої практики, уже функціонуючі приватні охоронні підприємства в США при прийомі на роботу кандидата вимагають заповнення анкети, у якій обов'язково вказуються відомості про його минуле життя і діяльність, стан здоров'я; крім того, потрібні відзиви і рекомендації з попередніх місць роботи або служби і документи про утворення. У тих штатах, де це дозволено законом, проводяться випробування кандидата за допомогою поліграфа. В усіх приватних охоронних підприємствах здійснюється обов'язкове психологічне тестування з метою виявлення здатності кандидата працювати в складних умовах і адекватно реагувати на екстремальні ситуації.
Приватні служби безпеки охоче беруть на роботу колишніх поліцейських, співробітників ФБР і ЦРУ, звільнених без стягнень, а також відставних військовослужбовців, особливо тих, які працювали в розвідці, або служили в спеціальних і парашутно-десантних військах, морській піхоті.

Відповідно до закону приватні охоронці, детективи і слідчі в США не мають права застосовувати наступні заходи і методи: обшук помешкання, особистий обшук або арешт, однак їм дозволяється затримання осіб, підозрюваних у здійсненні злочину або в підготовці до здійснення злочину, з метою передачі їх у руки поліції.

Зростаючі потреби приватних охоронних структур у кадрах, що мають спеціальну підготовку, стали причиною того, що ряд американських коледжів і університетів ввів у свої програми курс навчання студентів різним аспектам забезпечення безпеки. У деяких навчальних закладах організоване заочне навчання осіб, що вже працюють у в подібних організаціях.

Свою діяльність співробітники приватних охоронних структур у США зобов'язані здійснювати в суворій відповідності з Конституцією США і законодавчими актами штатів. У випадку порушення законів вони позбавляються дозволу на проведення розшукної діяльності, а при серйозних порушеннях можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Відповідно до закону, приватні розшукові бюро самостійно або разом із правоохоронними органами можуть:
1. Збирати інформацію про злочини або погрози у відношенні уряду США й окремих штатів;
2. Встановлювати й одержувати біографічні й інші дані на окремих громадян, організації, суспільства і т.д. ;
3. Займатися розшуком зниклих осіб;
4. Виявляти місця збереження загубленого або краденого майна;
5. Вести пошук свідків і збирати доказу для правоохоронних і судових органів;
6. Здійснювати фізичну охорону фірм і приватних осіб і т.п.

У Канаді діяльність приватних охоронних організацій регулюється спеціальними актами, що входять складовими частинами в законодавства провінцій. Кожна провінція, виходячи з місцевої специфіки, розробляє і приймає свої акти, у яких обумовлюються умови створення і функціонування недержавних охоронних підприємств.
Загальним, обов'язковим моментом для всіх актів є порядок організації, реєстрації й одержання дозволу на приватну розшукну діяльність на території провінції.

Реєстратор може вимагати від особи, яка намагається організувати недержавне охоронне підприємство, інформацію про її фінансове становище, утворення, компетенцію, або будь-яку іншу, котру вважає потрібною для видачі дозволу. При одержанні останнього керівник приватного охоронного підприємства зобов'язаний здати в орган, що реєструє, зразок посвідчення особи співробітника з новоутвореної структури.

У випадку припинення діяльності приватного охоронного підприємства його керівник зобов'язаний негайно повідомити про це реєстратора, повернути ліцензію і здати всі посвідчення особи співробітників.

До основних напрямків діяльності приватних охоронних агентств у провінції Онтаріо (Канада) відносяться:
1. Охорона окремих громадян за допомогою охоронців;
2. Охорона посольств і іноземних представництв;
3. Рухливе патрулювання;
4. боротьба з дрібними крадіжками в магазинах;
5. Проведення розслідувань;
6. Зовнішнє спостереження.

Приватні охоронні служби поряд із суто поліцейськими функціями, такими як захист життя і власності громадян, попередження і розкриття злочинів, контроль за технічним станом транспортних засобів та ін., вони забезпечують пропускний режим, пожежну безпеку на підприємствах і в офісах, ведуть боротьбу з промисловим шпигунством і витоком інформації (контррозвідка), збирають відомості про конкуруючі фірми й осіб, що претендують на звільнені посади (розвідка), проводять розслідування причин виробничих аварій і травм. Приватні охоронно-розшукові фірми в США щорічно приносять державі понад 9 млрд. доларів доходу. У США діяльність охоронних організацій узаконена директивою уряду [5, с. 153].

Висновки: Вивчення закордонного досвіду діяльності охоронних недержавних організацій свідчить про широке поширення цього руху, особливо у ведучих країнах Заходу. Одночасно звертає на себе увагу суворий підхід державних органів у кожній з цих країн до питань компетенції приватних охоронних підприємств, регламентації умов створення і функціонування приватних охоронних структур, у тому числі з метою збереження безумовного пріоритету держави в сфері забезпечення безпеки особистості і суспільства.

Генезис розвитку приватних охоронних структур показує, що вони завжди виникали на вимогу суспільства та обставин, в яких будувалися суспільні відносини, тобто державні органи не завжди були в змозі здійснити повноцінний захист своїх громадян та їхнього майна.
Проведений порівняльно-правовий аналіз регулювання та функціонування приватних охоронних підприємств в деяких зарубіжних державах дозволяє стверджувати, що приватні охоронні структури в цих державах займають чільне місце в системі органів, що здійснюють профілактику правопорушень і злочинів. В деяких державах немає розділення приватної охоронної та детективної діяльності, що, можливо, є недоцільним і, що підтверджується досвідом країн, в яких регулювання приватної охоронної та детективної діяльності здійснюється двома різними нормативними актами. В таких випадках здійснюється принципове розмежування компетенції.

Література

1. Бобрик В.І. Цивільно-правова охорона особистого життя фізичних осіб: автореферат на здобуття наук. ступеня кандидата юрид. наук: спец. 12.00.03 “Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / В.І.Бобрик. – Харків, 2004. – 21с.
2. Дашков Г.В., Кигас В.Н., Мелик-Дадаева И.А., Тюрина Л.И. Обеспечение законности в деяльности часных правооханительных служб за рубежем. М.,1994.
3. Наден О. Нові тенденції розвитку феномена найманства / О.Наден // Право України. – 2005. – №5.– С.120.
4. Приватна детективна й охоронна діяльність. - М.: РИОР, 2009. - 145 с.
5. Пунда О. Приватна охоронна та детективна діяльність (перспективи правового регулювання)// Львівський національний університет. Вісник: сер. юридична. Вип. 48. – Львів, 2009. – С. 151-159
6. Свон Р. Ефективність правоохоронних органів у США й Росії. - Спб.: Алетейя, 2010. - 130 с.
7. Черков В.О., Попов П.О. Приватна детективна діяльність в розвинутих країнах світу// Луганський держ. ун-т внутр.. справ. Вісник. – Вип. № 2/2010 – Луганськ, 2010. – С. 248-258