Форум Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка

УДК 342.951

До питання про сутність медичного забезпечення органів внутрішніх справ України

Маценко І.М., лікар вищої категорії, дільничний терапевт
Лікарні ГУМВС України в Луганській області

Анотація. У статті автор розглядає загальні питання медичного забезпечення органів внутрішніх справ України. Виокремлюються деякі проблеми організації відомчої медицини в органах внутрішніх справ України.
Ключові слова: сутність, забезпечення, соціальне забезпечення, медичне забезпечення, органи внутрішніх справ.

Аннотация. В статье автор рассматривает общие вопросы медицинского обеспечения органов внутренних дел Украины. Выделяются некоторые проблемы организации ведомственной медицины в органах внутренних дел Украины.
Ключевые слова: сущность, обеспечение, социальное обеспечение, медицинское обеспечение, органы внутренних дел.

Summary. In the article the author considers the common questions of medical support of the internal affairs of Ukraine. Are allocated some of the problems of organization of departmental medicine in the internal affairs of Ukraine.
Key words: essence, support, social support, medical support, bodies of internal affairs.

Перспектива існування відомчої медицини в Україні належить до однієї з найважливіших загальнодержавних проблем, адже стосується не лише галузі охорони здоров’я, але й відповідних відомств, що мають власні медичні служби у своїй структурі. До таких відомств належить і Міністерство внутрішніх справ України. На даний час відомча охорона здоров’я МВС України представлена мережею медичних підрозділів та лікувально-профілактичних закладів, де перебувають на обслуговуванні діючі працівники, члени їх сімей та пенсіонери МВС. Необхідність існування системи медичного забезпечення в органах внутрішніх справ, зумовлена самою службою в міліції, що вимагає від кандидатів та працівників достатньо високих фізичних і психічних якостей, наявності певних професійних знань та навичок. Медичне супроводження співробітників органів внутрішніх справ, що починається від первісного вивчення стану здоров’я кандидатів на службу та подальші щорічні профілактичні огляди допомагають детально усвідомити проблеми підлеглих зі здоров’ям, своєчасно виявити та запобігти захворюванням, забезпечити швидке одужання хворих.

Медичне забезпечення органів внутрішніх справ має важливе значення, оскільки саме за допомогою цієї функції працівниками органів внутрішніх справ, членами їхніх сімей та пенсіонерами МВС України безпосередньо реалізується закріплене в ст. 49 Конституції України право кожного на охорону здоров’я. Фактично медичне забезпечення є складовою організаційного напрямку адміністративної діяльності органів внутрішніх справ. Ця діяльність спрямована на упорядкування управлінських відносин, які виникають з питань організації самої системи та структури органів внутрішніх справ, забезпечення необхідних умов для її функціонування [1, с.7] Саме тому реформування і вдосконалення управління сферою охорони здоров’я та перспективи функціонування відомчої медицини в органах внутрішніх справ, як складової системи охорони здоров’я України є актуальною потребою сьогодення.

Окремі проблеми правового регулювання відносин у галузі охорони здоров'я розглядалися у працях З.С. Гладуна, Н.У. Головніної, В.М. Корнацького, Я.Ф. Радиша, І.М. Рогача, Ю.О. Сердюка, С.Г. Стеценка, І.С. Ярошенка та ін. Питання функціонування відомчої медицини у правоохоронних та інших державних органах висвітлювали Л.Й. Богай, М.М. Вовкодав, Л.А. Голик, А.О. Захарова, В.П. Мегедь, О.В. Петраш та ін. Також, адміністративно-правовим засадам медичного забезпечення органів внутрішніх справ присвячені праці Б.О. Логвіненка.
Кардинальні зміни у наявному механізмі медичного забезпечення органів внутрішніх справ можуть негативно вплинути на стан та якість охорони здоров’я працівників міліції. Тому реформи у медичному забезпеченні мають бути об’єктивно зумовленими і виваженими, з врахуванням специфіки функцій, що виконуються міліцією. Зважаючи на недостатній рівень якості охорони здоров'я у державі на даний час в цілому, неправильно обраний вектор реформ може суттєво погіршити діючу систему медичного забезпечення органів внутрішніх справ [2, с.213].

Головне призначення медичного забезпечення органів внутрішніх справ полягає у всебічній охороні здоров’я діючих працівників міліції, членів їх сімей, інвалідів та пенсіонерів системи МВС України. Медичне забезпечення включає в себе не тільки систему медичних заходів, здійснюваних органами охорони здоров’я. Воно охоплює також діяльність керівних органів та підрозділів внутрішніх справ, спрямовану на проведення оздоровчих і профілактичних заходів серед особового складу, усунення факторів і умов, які шкідливо впливають на здоров’я та працездатність.

А.О. Захарова визначає систему медичного забезпечення органів внутрішніх справ України як комплекс організаційних, висококваліфікованих форм і методів медичної допомоги, матеріально-технічного забезпечення лікувально-профілактичних, санітарно-епідеміологічних та інших закладів [3, с. 6].

Як свідчить практика, медичні підрозділи МВС України сприяють виконанню завдань особовим складом, ретельно підходячи до відбору кандидатів на службу в органи внутрішніх справ. Розроблена система забезпечення осіб, які беруть участь у ліквідації екстремальних ситуацій та масових безпорядків; проводиться робота щодо збереження здоров’я працівників внутрішніх справ, які сприяли ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Специфіка відомчої медицини у тому, що створені певним державним органом медичні служби чи лікувально-профілактичні заклади підлягають подвійному підпорядкуванню. З організаційних питань – органові, в складі якого безпосередньо діють відомчі медичні заклади, а з медичних питань – міністерству охорони здоров'я України.

Відомчі медичні заклади органів внутрішніх справ України, обслуговуючи фактично лише співробітників, членів їх сімей та пенсіонерів органів внутрішніх справ мають більше часу для надання консультацій та розуміння проблем хворого, ніж у звичайному закладі охорони здоров’я. Поряд із медичним забезпеченням та реабілітацією особового складу органів внутрішніх справ, працівниками медичних підрозділів МВС України проводяться заняття з працівниками міліції, яких вчать надавати першу медичну допомогу потерпілим, пораненим правопорушникам, іншим постраждалим особам [4, с. 19]. Саме тому особливу важливість представляє як рівень фізичного і психічного здоров’я працівника міліції, так і рівень його знань умінь та навичок з надання першої медичної допомоги постраждалим особам.

У медичних закладах системи МВС України пацієнти більш захищені в соціальному плані, бо їх співробітники ставляться до них з більшою відповідальністю. Саме первісне обстеження здоров’я кандидатів на службу, а потім і щорічні профілактичні огляди дозволяють краще усвідомити проблеми особового складу органів внутрішніх справ, сприяють профілактиці професійних захворювань та підтриманню боєздатності особового складу органів внутрішніх справ на високому рівні.

Слід зазначити, що організація відомчої медицини в органах внутрішніх справ України має ряд нерозв’язаних проблем, зокрема:
- недостатнє матеріальне та фінансове забезпечення відомчих закладів охорони здоров’я;
- неврегульованість взаємодії відомчих закладів охорони здоров’я системи МВС України з іншими закладами охорони здоров’я.
- недостатня розробленість нормативно-правової бази, стосовно обслуговування у закладах охорони здоров’я органів внутрішніх справ працівників інших правоохоронних структур;
- потребує покращення організація системи санаторно-курортного лікування співробітників органів внутрішніх справ [5, с.27].

Отже, можна зазначити, що суспільна цінність медичного забезпечення виявляється у змісті його соціального призначення, а саме здійсненні заходів щодо підтримки належного рівня охорони здоров’я працівників органів внутрішніх справ. Також, можна зробити висновки про управлінську природу відносин медичного забезпечення органів внутрішніх справ, що зумовлює їх переважну адміністративно-правову регламентацію, та необхідність подальшого вдосконалення цього виду забезпечення з урахуванням завдань реформування української міліції у цілому.

Література
1. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: Загальна частина: підручник. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1998.– 177 с.
2. Логвиненко Б.О. Медичне забезпечення як складова соціального захисту ОВС / Б.О. Логвиненко // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 2. – С. 208-215.
3. Захарова А.О. Управління медичними підрозділами МВС України та основні напрямки їх діяльності: монографія / А.О. Захарова. – К.: Фонд Юрнауки АПС, 2004. – 128 с.
4. Ільєнко Л. Захворювання міліціонерів мають помітний професійний відбиток / Л. Ільєнко // Міліція України. – 2004. – № 7. – С. 19.
5. Гладун З. Адміністративно-правові питання державного контролю у сфері охорони здоров’я / З. Гладун // Право України. – 2005. – № 5. – С. 25-28.