Відправлено: 16.05.14 15:24. Заголовок: Колосовський Є.Ю. Білоус Т.До питань суперечностей в правовому регулюванні правоохоронної діяльності

УДК: 34.038

Щодо деяких питань суперечностей в правовому регулюванні правоохоронної діяльності

Колосовський Є.Ю., капітан податкової міліції
доцент кафедри ООРД, Національний університет державної податкової служби України

Білоус Т.В., курсант
Національний університет державної податкової служби України

У статті проаналізовано прогалини в законодавстві в сфері регулювання повноважень прокурора.
Ключові слова: законодавство, правоохоронні органи, прокурорський нагляд.

В статье проанализированы пробелы в законодательстве в сфере регуляции полномочий прокурора.
Ключевые слова: законодательство, правоохранительные органы, прокурорский надзор.

In the article blanks are analysed in a legislation in the sphere of adjusting of plenary powers of public prosecutor.
Keywords: legislation, law enforcement authorities, directorate of public prosecutions.

На сучасному етапі розвитку України як незалежної, демократичної, правової держави, питання вирішення прогалин в чинному законодавстві посідає важливе місце та потребує найшвидшого її вирішення. У свою чергу, для забезпечення захисту прав людини та визначення її місця в державі, потрібно мати побудовану роками та працею законодавчих органів довершену нормативно-правову базу для того, щоб уникнути питань, коли відбувається звернення до відповідної статті, які містяться різні положення і потім при виникненні спору постає перед судом питання - яким саме актом вирішувати даний спір.

Україна стоїть на шляху вступу до Європейського Союзу, суть якого міститься в наявності як чіткого національного законодавства, так і дотримання його в установленому порядку. Наприклад, стаття в законі містить різновиди, поняття, в яких випадках застосовується, але не містить точного трактування. Тому дане питання виникає у всіх галузях права, але насамперед це повинно стосуватися органів, що здійснюють правосуддя, здійснюючи вивчення життя кожної особи окремо, застосовуючи до неї відповідальність. Потрібно розглядати це і зі сторони особи, що має такі повноваження та що саме до неї може застосовуватися.

Так як саме на правоохоронні органи покладається важлива місія в здійсненні правосуддя, тому гостро постає питання регулятивної бази даних органів. Тому потрібно розглянути діяльність органів прокуратури, яка спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань. Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» [2] зазначається, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:

1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових частин, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено. Отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, здійснюється в порядку та обсязі.

2) витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів;

3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;

4) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов’язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність»;

5) отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.

При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право:
1) вносити подання;
2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування;
3) звертатися до суду в передбачених законом випадках [2].
Відповідно до повноважень прокурор займає важливе місце в системі правоохоронних органів, а саме здійснення прокурорського нагляду за їх діяльністю.

Оперативно-розшукова діяльність є основним етапом в забезпеченні ефективного розслідування, завданням якої є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави [3]. Тому необхідним є здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності.

Забезпечення повної, достовірної інформації в законах, що регулює правоохоронну діяльність вимагає всебічного розкриття змісту статей та відсутності суперечностей. Так розглядаючи статтю 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», виникають певні протиріччя, а саме пункт 2 передбачає, що: «Прокурор в межах своєї компетенції: вимагає для перевірки розпорядження, інструкції, накази та інші акти щодо оперативно-розшукової діяльності, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо здійснення оперативно-розшукових заходів» [3].

Інформація оперативного працівника, що стосується його особистого життя не повинна вилучатися і вимагатися. Але маючи суперечки в законодавстві визначається, що прокурор має право їх вимагати відповідно до статті 14 Закону України «Про ОРД», адже інформаційні, реєстраційні, облікові дані можна трактувати як особисті дані.

Якщо є такі розбіжності, то потрібно вносити формулювання до кожного із видів та врегульовувати із іншими законодавчими актами в цій сфері. Не міститься, що визначають ці дані та чи забороняється їх вимагати в тих чи інших випадках, адже особисте життя є недоторканим і ніхто не має право посягати на нього, що забезпечується Конституцією України, що становить найвищу юридичну силу [1].

Одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності відомості, що стосуються особистого життя, честі і гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищенні [3]. Тобто дані дії здійснюються в умовах повноважень оперативних працівників, визначених законодавством. Мають право прокурори вимагати особисті дані самого оперативного працівника і в яких випадках не зазначається, так як і не зазначається заборона на це.

Переглядаючи вищеназване, можна зробити висновок, що законодавство в сфері забезпечення безпеки інформації про особисте життя оперативного працівника є на неналежному рівні і потребує уточнень та доповнень. Потрібно під статтею 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» внести чітке формулювання даної статті та зазначити в Законі України «Про прокуратуру», а саме внести доповнення до повноважень прокурора в сфері перевірок особистої інформації як оперативних працівників, так і взагалі співробітників правоохоронних органів. Дані дії попередять виникнення в подальшому суперечок між державними органами і шлях до створення правової держави без рівнобіжностей в нормативних актах скоротиться.

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради – 1996р. – № 30 – Ст. 141
2. Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради – 1991р. – № 53 – ст.794
3. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року // Відомості Верховної Ради – 1992 р. – № 22 – ст. 304
4. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради – 1996р. – № 30 – Ст. 141