Відправлено: 16.05.14 15:14. Заголовок: Гриппа М.Ф., ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЯК СКЛАДОВОГО ЕЛЕМЕНТУ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ


Гриппа М.Ф., курсант
Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка

Визначено стратегічну мету та пріоритетні завдання реформування органів внутрішніх справ України як складового елементу публічної адміністрації. Розкрито зміст напрямів реформування, реалізація яких сприятиме вдосконаленню діяльності органів внутрішніх справ України та виведенню її на якісно новий рівень відповідно до європейських стандартів публічного адміністрування.
Ключові слова: публічна адміністрація, органи внутрішніх справ України, реформування, вдосконалення, оптимізація, європейські стандарти.

Определяется стратегическая цель и приоритетные задачи реформирования органов внутренних дел Украины как составляющего элемента публичной администрации. Раскрывается содержание направлений реформирования, реализация которых будет способствовать усовершенствованию деятельности органов внутренних дел Украины и выведению ее на качественно новый уровень в соответствии с европейскими стандартами публичного администрирования.
Ключевые слова: публичная администрация, органы внутренних дел Украины, реформирование, усовершенствование, оптимизация, европейские стандарты.

The strategic purpose and priority tasks of the reformation the organs of internal affairs of Ukraine, as the element of public administration, has been certained. The maintenance of directions of the reformation, realization of which will promote to the improvement of activity of organs of internal affairs of Ukraine and leading out of it on the high-quality new level in accordance with the European standards of public administration, has been exposed.
Кeywords: public administration, organs of internal affairs of Ukraine, reformation, improvement, optimization, European standards.

Побудова правової держави, визначена ст.1 Конституції України, потребує глибоких перетворень у сфері соціально-політичних відносин у суспільстві, що передбачає вдосконалення діяльності правоохоронних органів як одного з гарантів забезпечення успішної реалізації вказаних процесів [1].

Останнім часом в нашій державі все гостріше постає питання про реформування правоохоронних органів, без вирішення якого неможлива ефективна діяльність даних державних інституцій. Демократизація суспільних відносин, конституційна реформа, активізація процесів євроінтеграції, удосконалення законодавства у напрямку посилення захищеності прав та свобод громадянина обумовлюють необхідність чіткого визначення теоретичної сутності правового статусу правоохоронних органів взагалі і органів внутрішніх справ зокрема, який визначає роль та місце останніх у побудові правової соціальної держави. Однак, не зважаючи на
дослідження особливостей діяльності органів внутрішніх справ у роботах сучасних науковців, дане питання не можна віднести до числа вирішених як практичному, так і на теоретично-методологічному рівні. Це обумовлює актуальність і новизну даної статті, метою якої є аналіз сучасних напрямків реформування органів внутрішніх справ [2, c. 224-225].

Незважаючи на виключну важливість для держави і суспільства функцій, на даний час система управління органами внутрішніх справ є недосконалою для їх ефективного виконання. Наслідками цього є: загроза національній безпеці держави; перетворення МВС України в орган, який діє нижче власних можливостей; розбалансування правоохоронної системи; ускладнення криміногенної ситуації; плинність персоналу, відсутність в його роботі вмотивованості та створення корупційної атмосфери.

Вирішення організаційних, кадрових, матеріально-технічних та інших проблем органів внутрішніх справ України потребує від вчених і практиків пошуку нових шляхів вдосконалення їх діяльності, тобто проведення реформування, яке має стати складовою частиною загальнодержавної стратегії. У зв’язку з цим дослідження проблемних питань, а також знаходження шляхів підвищення ефективності управлінської діяльності, запропоновані в статті, вбачаються актуальними і своєчасними [3, c. 56-58]. Метою статті є аналіз організаційних проблем, які стримують розвиток ОВС України, а також надання пропозицій щодо вдосконалення їх функціонування. Розробці теоретичних та методологічних основ управління органами внутрішніх справ України, а також питанням, пов’язаним з підвищенням його ефективності, присвячені праці вчених: О.М. Бандурки, О.К. Безсмертного, А.С. Васильєва, А.Т. Комзюка, О.В. Негодченко, О.І. Остапенка, В.М. Плішкіна, О.П. Рябченко, В.К. Шкарупи та багатьох інших. Дослідження вказаних авторів мають безсумнівну теоретичну і практичну значимість, однак вимоги сьогодення та сучасний стан злочинності потребують постійного розвитку вказаного наукового напрямку.

Як свідчить практика, до числа найбільш важливих управлінських проблем, що стримують ефективність діяльності та подальший розвиток системи ОВС України, відносяться наступні:

– недосконалість організаційної й функціональної побудови;
– неефективність планування та інспектування діяльності органів внутрішніх справ;
– недостатній вплив центрального апарату МВС України на конкретне положення справна місцях;
– відсутність діючих критеріїв оцінки роботи органів внутрішніх справ в боротьбі зі злочинністю та охороні громадського порядку;
– слабка взаємодія між підрозділами системи МВС з іншими правоохоронними органами та органами державної влади;
– незадовільне матеріально-технічне забезпечення, що відстає від рівня соціально-економічного розвитку суспільства та сучасної злочинності;
– виконання міліцією невластивих їй функцій;
– недосконалість системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів;
– професійна деформація співробітників тощо [4].

Вирішення зазначених та інших проблем, а також обґрунтування відповідних пропозицій щодо вдосконалення системи функціонування є одним з найважливіших завдань теорії управління органами внутрішніх справ.

Необхідність підвищення ефективності діяльності міліції не викликає сумнівів, однак, враховуючи те, що вона вже неодноразово була об’єктом реформ, вбачається доцільним спочатку визначитися з тим, чому вони не призвели до бажаних результатів. На нашу думку, існуючі заходи щодо реформування ОВС, а також прийняття певної кількості нормативно-правових актів є спробою пристосувати систему до зовнішніх умов, а не комплексним вирішенням проблем [5, c. 76-78].

Тому, на нашу думку, виникла необхідність у здійсненні таких заходів:
- суттєве поглиблення досліджень проблематики оптимізації діяльності публічної адміністрації, у тому числі органів внутрішніх справ;
- здійснення наукових досліджень проблематики, яка пов'язана з якісним покращенням організації та діяльності ОВС України, визначенням структурно-функціональних засад побудови цієї системи, шляхів оптимізації розмежування компетенції відповідних підрозділів органів внутрішніх справ України, системи контролю (у тому числі громадського) за діяльністю ОВС України;
- дослідження питання підвищення ефективності боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення прав і свобод людини та громадянина; обґрунтування важливості подальшого зміцнення партнерських відносин між органами внутрішніх справ і населенням на засадах пріоритетності прав та інтересів людини;
- вироблення системи заходів, спрямованих на підвищення рівня довіри населення до органів публічної адміністрації, у першу чергу до органів внутрішніх справ України;
- розробка сучасних механізмів мотивацій працівників ОВС України та ефективної роботи зі зміцнення соціального захисту працівників.

Слід підкреслити, що жодну реформу не буде проведено успішно без належного фінансового та матеріально-технічного забезпечення. Так, зокрема, слід особливу увагу звернути на необхідність зменшення видатків на утримання ОВС України. Вважаємо за доцільне продовжити роботу з удосконалення системи оплати праці особового складу. З метою підвищення ефективності роботи працівників органів внутрішніх справ України слід підвищити стимулюючу роль посадових окладів у системі оплати праці, консолідувати структуру зарплати та зменшити кількість її компонентів, усунути внутрішньовідомчі розбіжності в оплаті праці працівників органів внутрішніх справ України [5, с. 80].

Однією із важливих складових матеріально-технічного забезпечення ОВС України постає розв’язання проблеми забезпечення житлом працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей шляхом вдосконалення механізмів його будівництва (придбання). Таким чином, оптимізація структури та функцій ОВС України має бути здійснена з одночасним перерозподілом фінансових та матеріально-товарних потоків.

Кадрове забезпечення органів внутрішніх справ України є одним з основних засобів підвищення ефективності функціонування усієї системи органів внутрішніх справ. Актуальність оптимізації кадрового забезпечення ОВС України зумовлена тими змінами, що відбуваються у суспільстві та державі, які потребують від працівників освоєння нових знань, перерозподілу своїх життєвих ресурсів та резервів, розвитку потенційних здатностей, оволодіння новими методами з використанням новітніх наукових технологій.

Таким чином, політичне, економічне та соціальне становлення суспільства в процесі побудови демократичної правової держави, а також сучасний стан злочинності зумовлюють потребу приведення правових, організаційних, структурних та інших засад функціонування ОВС України у відповідність до нових умов їх діяльності та розвитку.

Однієї з основних цілей вдосконалення системи управління органами внутрішніх справ України є пошук її збалансованої моделі, в якій у максимально можливому ступені мають бути враховані інтереси органів державної влади, правоохоронців і громадян, при цьому системність і комплексність проведення реформування є запорукою його успіху.

Кардинальна реформа органів внутрішніх справ - це не тільки відповідь на незадоволеність громадян діяльністю сучасної міліції, але й частина міжнародних зобов‘язань держави. Реформування системи внутрішніх справ є не суто внутрішньою справою МВС України, а діяльністю інших органів державної влади та всього суспільства.

Література

1. Конституція України // ВВР України. –1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Бандурка О. М. Основи управління в ОВС України: теорія, досвід, шляхи удосконалення / О. М. Бандурка. – Х. : Основа, 1996. – 398 с.
3. Кравченко Ю. Ф. Актуальні проблеми реформування органів внутрішніх справ України (організаційно-правові питання): дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Кравченко Юрій Федорович ; Ун-т внутр. справ. – Х., 1998. – 191 с.
4. Концепція реформування правоохоронних органів України (система кримінальної юстиції): Проект [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrprison.org.ua/index.php?id=1285058160
5. Музичук О.М., Радько Д.В. Пропозиції щодо реформування системи ОВС // Зб. наук. праць наук.-дослід. лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів навч.-наук. ін-ту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій Харків. нац. ун-ту внутр. справ за 2007 – 2009 роки. – Т. 3: Експертиза проектів нормативно-правових актів. Пропозиції та зауваження / За заг. ред. А.Т. Комзюка, М.І. Іншина, О.М. Музичука. – Х., 2010. – С. 76-88.