УДК 342.951 Проблеми розвитку інформаційного суспільства в Україні: актуальність адміністративно-правового дослідження Кравцов А.С., к.ю.н., старший викладач кафедри АПтаАД ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка
Анотація. У статті автор розглядає актуальність адміністративно-правового дослідження проблем розвитку інформаційного суспільства в Україні. Наголошується на важливості комплексного дослідження адміністративно-правових проблем побудови інформаційного суспільства в Україні та покращення діяльності органів публічного управління на основі інформаційних технологій.
Ключові слова: дослідження, актуальність, інформаційні технології, інформаційне суспільство, публічне управління.
Аннотация. В статье автор рассматривает актуальность административно-правового исследования проблем развития информационного общества в Украине. Отмечается важность комплексного исследования административно-правовых проблем построения информационного общества в Украине и улучшения деятельности органов публичного управления на основе информационных технологий.
Ключевые слова: исследование, актуальность, информационные технологии, информационное общество, публичное управление.
Summary. In the article the author considers the relevance of administrative and legal research problems of information society development in Ukraine. Notes the importance of complex research of administrative and legal problems of building the information society in Ukraine and improvement of the activities public administration authorities on the basis of information technologies.
Key words: research, relevance, information technology, information society, public administration.
Сьогодні відбуваються великомасштабні перетворення в суспільстві, які пов’язані з розвитком інформаційних технологій. У своєму розвитку міжнародне співтовариство пройшло ряд етапів. Сьогодні воно вже перейшло на етап побудови інформаційного суспільства. Так, у Хартії глобального інформаційного суспільства (Окінава, 22 липня 2000 року) зазначається, що інформаційно-комунікаційні технології є одним з найбільш важливих чинників, який впливає на формування суспільства двадцять першого століття. Їх революційний вплив стосується способу життя людей, їх освіти та роботи, а також взаємодії уряду та громадянського суспільства. Інформаційно-комунікаційні технології швидко стають життєво важливим стимулом розвитку світової економіки [1]. Як відомо, інформаційне суспільство відрізняється від традиційного промислового суспільства тим, що інформація, знання, послуги й всі галузі, пов'язані з їх виробництвом, стають домінуючими в економічному розвитку, зростають швидшими темпами і є джерелом нових робочих місць [2, с. 11]. Отже, подальше існування сучасного громадянського суспільства та правової держави без розвитку інформаційно-комунікаційної сфери неможливо.
В Конституції України питанням розвитку інформаційного суспільства приділено недостатньо уваги, хоча й вказується на важливість забезпечення інформаційної безпеки держави. Так, в ст. 17 Основного закону закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу [3].
Відповідно до Закону України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» [4], одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя.
Основними напрямами розвитку інформаційного суспільства в Україні, зазначеним Законом визначено:
- формування та впровадження правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, технологічних, методичних умов розвитку інформаційного суспільства в Україні з урахуванням світових тенденцій;
- всебічний розвиток загальнодоступної інформаційної інфраструктури на засадах сприяння вітчизняному виробництву новітніх інформаційних технологій, подолання технічної і технологічної залежності від зарубіжних виробників;
- забезпечення вільного доступу населення до телекомунікаційних послуг, зокрема до мережі Інтернет;
- збільшення різноманітності та кількості послуг населенню та бізнесу, що надаються за допомогою інформаційних технологій;
- створення загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів на основі врахування національних, світоглядних, політичних, економічних, культурних та інших аспектів розвитку України;
- надання кожній людині можливості для здобуття знань, умінь і навичок з використанням інформаційних технологій під час навчання, виховання та професійної підготовки;
- створення умов для забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності усіх верств населення, формування широкого попиту на інформаційні технології в усіх сферах життя суспільства;
- забезпечення участі громадськості в побудові інформаційного суспільства, забезпечення конституційних прав людини, суспільства та держави в інформаційній сфері.
Слід зазначити, що організаційно-правові основи розвитку інформаційного суспільства в Україні включають: інституційне, організаційне та ресурсне забезпечення; відповідні об'єднання громадян; механізми інтеграції України у світовий інформаційний простір та механізми реалізації Основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки [4].
На виконання Закону України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» у 2013 році Кабінетом Міністрів України схвалено «Стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні» [5], яка визначає мету, базові принципи, стратегічні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні, завдання, спрямовані на їх досягнення, а також основні напрями, етапи і механізм її реалізації з урахуванням сучасних тенденцій та особливостей розвитку України в перспективі до 2020 року.
Реалізація Стратегії передбачається у декілька етапів протягом 2013-2020 років. Так, на першому етапі реалізації Стратегії (2013-2015 роки) необхідно досягти цілей та виконати завдання, що визначені Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», внести зміни до Плану заходів з виконання завдань, передбачених зазначеним законом, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 р. № 653, з метою його актуалізації. Крім того, необхідно забезпечити розроблення та прийняття
Інформаційного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», внести зміни до нормативно-правових актів щодо Національної програми інформатизації, розробити базові норми, правила і регламенти створення, впровадження, модернізації та експлуатації інформаційних ресурсів, інформаційних, інформаційно-аналітичних, інформаційно-телекомунікаційних систем та засобів інформатизації органів державної влади, а також визначити порядок здійснення контролю за дотриманням таких правил, норм та регламентів.
На другому етапі (2016-2020 роки) передбачається гармонізувати досягнення розвитку інформаційного суспільства в Україні із загальносвітовими та досягти, зокрема, підвищення ефективності та якості державного управління з надання адміністративних послуг в електронній формі, прозорості та відкритості діяльності державних органів, активності громадян та організацій у формуванні та реалізації державної політики, здійснення контролю за діяльністю державних органів тощо [5]. На наш погляд, враховуючи політичну та економічну кризу в Україні, необхідно буде корегувати терміни розвитку інформаційного суспільства передбачені Стратегією.
Розглядаючи сферу публічного управління, можна зазначити, що з розвитком та проникненням інформаційних технологій в усі сфери життя українського суспільства органи публічної влади все частіше використовують їх для організації ефективного управління й підвищення якості послуг, що надаються населенню. Використання таких технологій в сучасному інформаційному суспільстві є необхідною умовою забезпечення відповідності публічного управління очікуванням і потребам сучасної людини.
Останнім часом в Україні є всі необхідні передумови для вдосконалення роботи державного апарату на основі широкого використання інформаційних технологій. Так, майже забезпечені потреби органів публічного управління в комп’ютерній техніці, у багатьох органах державної влади створені автоматизовані робочі місця, що забезпечують доступ до мережі Інтернет тощо. Є досвід успішного обміну даними в електронному вигляді між відомствами, а також між державними органами, громадянами та громадськими організаціями. Багатьма органами публічної влади створені сайти в мережі Інтернет, на яких розміщується правова, довідкова та актуальна інформація про діяльність цих органів тощо.
Разом із тим, незважаючи на стрімке зростання попиту органів публічної влади на інформаційні технології, їх впровадження не завжди призводить до поліпшення якості управління, а часто посилює негативні наслідки неефективних адміністративно-управлінських процесів. Зберігаються значні відмінності між органами публічної влади з використання інформаційних технологій у своїй діяльності, а результати впровадження таких технологій носять переважно локальний відомчий характер. Практично відсутні актуальні державні програми щодо побудови та розвитку інформаційного суспільства в Україні, а ті поодинокі нормативні акти, які стосуються зазначених питань, практично не працюють. Відсутня й сучасна єдина програма створення електронного уряду та здійснення електронного врядування в Україні і багато інших правових неврегульованих питань.
У такій ситуації стає очевидним те, що якщо найближчим часом суб’єкти владних повноважень не отримають у своє розпорядження науково обґрунтовану та наближену до реального життя адміністративно-правову концепцію побудови інформаційного суспільства в Україні, вони й надалі відставатимуть в цій сфері від розвинених європейських країн. Назріла потреба подальшого удосконалення правового регулювання інформаційних відносин у суспільстві, адміністративно-правового забезпечення інформаційних прав і свобод людини тощо.
Однак незважаючи на актуальність ця проблематика недостатньо розробляється у правових дослідженнях, що носять дещо фрагментарний характер, стосуючись лише окремих аспектів і не аналізуючи проблему комплексно. Крім того, вчені недостатньо акцентують свою увагу саме на адміністративно-правових проблемах та особливої ролі держави у процесі побудови інформаційного суспільства в Україні. Отже, практикою та соціумом перед юридичною наукою поставлені завдання комплексного дослідження адміністративно-правових проблем побудови інформаційного суспільства в Україні загалом та удосконалення діяльності органів публічного управління на основі інформаційних технологій зокрема.
Література
1. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства від 22 липня 2000 року / [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/998_163 2. Серго А.Г. Интернет и Право. – М.: Бестселлер, 2003. – 272 с.
3. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
4. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України від 9 січня 2007 р. № 537-V // Відомості Верховної Ради України, 2007. – № 12. – Ст. 102.
5. Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні: Розпорядження КМУ від 15 травня 2013 р. № 386-р / [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-р/page
- учасник зараз на форумі
- учасник зовні форуму