Форум Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка

ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПОСЛУГИ В ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ

Гайдаржи Н.І., слухач магістратури
Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка

Досліджено питання щодо теоретичного та законодавчого визначення поняття «адміністративні послуги» в діяльності міліції громадської безпеки.
Ключові поняття: адміністративна послуга, адміністративні послуги, що надаються міліціє громадської безпеки.

Исследованы вопросы теоретического и законодательного определения понятия «административные услуги» в деятельности милиции общественной безопасности.
Ключевые понятия: административная услуга, административные услуги, предоставляемые милицией общественной безопасности.

The author researches the problem of theoretical and legislative determination of administrative services. Special attention is paid to determining the term «administrative services by police».
Key words: administrative services, administrative services provided police public security.

Запровадження нової ідеології функціонування органів виконавчої влади є одним із основних завдань адміністративної реформи. Наголос робиться на необхідності вироблення нової управлінської ідеології, спрямованої на оновлення адміністративної культури, формування орієнтації управлінського персоналу на служіння людині.

Мета запровадження адміністративної послуги полягає у створенні гарантій реалізації громадянами своїх конституційних прав, формуванні системи державного управління, яка стане близькою до потреб і запитів людей, а головним пріоритетом її діяльності буде служіння народові та національним інтересам. Сфера надання послуг стосується, зокрема, і діяльності міліції громадської безпеки.

На цей час у наукових дослідженнях питання надання адміністративних послуг міліцією громадської безпеки майже не вивчались.. Так, на важливість дослідження адміністративних послуг у державному управлінні наголошують провідні науковці: В. Авер’янов, О. Бандурка, І. Коліушко, А. Селіванов, В. Тимощук, М. Тищенко та ін. Враховуючи те, що метою надання послуг органами державної влади є створення гарантій реалізації громадянами своїх конституційних прав і свобод, особливого значення набувають дослідження, предмет яких складає питання визначення сутності адміністративних послуг, які надаються міліцією громадської безпеки, оскільки така діяльність є передумовою формування ефективної, відкритої, прозорої і відповідальної державної влади.

Для визначення сутності та ознак адміністративних послуг, які надаються органами внутрішніх справ, насамперед необхідно дослідити сутність “адміністративної послуги”. Таке визначення можливо зробити, виходячи з аналізу законодавчих і теоретичних положень про сутність адміністративної послуги. Вперше поняття управлінських послуг у вітчизняному законодавстві згадується в Концепції адміністративної реформи, де одним із завдань ставиться впровадження нової ідеології функціонування органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування як діяльності щодо забезпечення реалізації прав та свобод громадян, надання їм якісних управлінських послуг [3].

Наступним кроком законодавця в цьому напрямку стали “Заходи щодо реалізації Основних напрямків конкурентної політики на 2002 – 2004 рр.”, схвалені Указом Президента України від 19 листопада 2002 р. № 1097, які передбачають оптимізацію обсягів господарської діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування [4].

І, нарешті, прийняття в 2012 році Закону України «Про адміністративні послуги», згідно з яким адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону. Але й законодавче визначення викликає багато питань, наприклад, чому послуга – це результат, адже результатом ми вважаємо прийняття акту? [1 ]

Разом з тим, на думку В. Авер’янова, термін “державні послуги” є ширшим, ніж управлінські послуги, оскільки, крім останніх, він також включає послуги, які надаються державним установам, такі як державна освіта, медичне обслуговування тощо. У цьому сенсі було б коректним розрізняти поняття “державних” та “муніципальних” послуг залежно від джерела фінансування, що надає такі послуги [5]. Це знайшло своє відображення в Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади [8]. Робилися спроби розкрити поняття “управлінські послуги” через етимологію поняття “послуга”. Послуга – особлива споживча вартість процесу праці, виражена в корисному ефекті, що задовольняє потреби людини, колективу, суспільства [7]. Але деякі представники юридичної науки взагалі ставлять під сумнів саму можливість вживання категорії “послуги” щодо діяльності органів влади, які здійснюють владні повноваження. На жаль, не дає визначення “адміністративної послуги” і Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” який визначає правові та організаційні засади надання адміністративних послуг [2].

Перш ніж дати визначення «адміністративних послуг, які надаються міліцією громадської безпеки, необхідно зупинитись на їх ознаках:
- адміністративна послуга надається за заявою особи;
- надання адміністративних послуг пов’язано із забезпеченням умов для реалізації суб’єктивних прав конкретної особи;
- адміністративні послуги надаються адміністративними органами (насамперед органами виконавчої влади) і обов’язково через реалізацію владних повноважень. Тобто отримати конкретну адміністративну послугу можна лише у відповідному (як правило, тільки одному) адміністративному органі;
- результатом адміністративної послуги в процедурному значенні є адміністративний акт (рішення або дія адміністративного органу, яким задовольняється заява особи). Такий адміністративний акт має конкретного адресата – споживача адміністративної послуги, тобто особу, яка звернулася за даною послугою [6, с. 119].

Слід також додати, що право адміністративного органу надавати будь-яку послугу є його повноваженням, і належною правовою підставою для здійснення цього повноваження є лише закон і акти, прирівняні до нього за ієрархією. Це випливає зі ст. 6, 92 та 120 Конституції України, згідно з якими організація, повноваження і порядок діяльності органів виконавчої влади. Слід також додати до ознак адміністративних послуг типовість або ординарність процедури її реалізації. Експерти Інституту Конкурентного суспільства запропонували розглянути ще одну ознаку адміністративних дій, які належать до адміністративних послуг. Так якщо у громадян є законодавчо визначений обов’язок звернутись за певними діями до адміністративної системи, а у держави є обов’язок безумовно вчинити ці дії (наприклад, отримання паспорту), то таку дію не варто відносити до послуг. З іншого боку, якщо у громадянина є право звернутись по певну адміністративну дію, а в держави є право вчинити чи відмовити у вчинені такої дії (дискреційні повноваження), то таку дію можна вважати адміністративною послугою [9, с. 10].

Отже, адміністративна послуга, яка надається міліцією громадської безпеки – це результат публічно-владної діяльності підрозділу Міністерства внутрішніх справ, що, відповідно до закону, забезпечує юридичне оформлення умов реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод і законних інтересів за їх заявою (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо). Таким чином, введення у правовий обіг поняття адміністративних послуг, які надаються міліцією громадської безпеки, спрямоване на не запровадження окремого виду адміністративно-правових відносин між органами внутрішніх справ та людиною, а на перегляд взаємовідносин між ними, оскільки змістом цього поняття реалізується принцип верховенства права. Сенс змін полягає в тому, щоб місце домінуючої в минулому ідеологі «панування» держави над людиною посіла протилежна – ідеологія «служіння» держави інтересам людини.

Нами були розглянуті лише окремі проблемні питання, які стосуються визначення сутності та ознак адміністративних послуг, які надаються міліцією громадської безпеки, але їх наявність свідчить про потребу подальших досліджень у цьому напрямку.

Література

1. Закон України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. - N 32. - Ст. 409.
2. Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» вiд 06.09.2005 № 2806-IV // Відомості Верховної Ради України 2005 . - № 48. – Ст. 483.
3. Указ Президента України «Про заходи щодо впровадження адміністративної реформи в Україні» від 22 липня 1998 р. № 810/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 21. – Ст. 32.
4. Указ Президента України «Про основні напрямки конкурентної політики на 2002 – 2004 рр.» від 19 листопада 2001 р. № 1097/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 47. – Ст. 14.
5. Авер’янов В.Б. До питання про поняття так званих «управлінських послуг» // Право України. – 2002. – № 6. – Ст. 125 –127.
6. Адміністративна процедура та адміністративні послуги: Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Авт.-уклад. В.П. Тимощук; Центр політико-правових реформ. – К.: Факт, 2003. – 496 с.
7. Державне управління та державна служба: Слов.-довід. / Уклад. Ю. Оболенський. – К.: Видавництво КНЕУ, 2005 – С. 283.
8. Концепція розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 90-р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 7. – Ст. 168 – 170.
9. Матеріали круглого столу Адміністративна реформа – скільки повинні коштувати населенню та підприємцям послуги від держави 12 лютого 2003 р. / Спец. видання до Укр. конф. з питань регіонального та місцевого економічного розвитку, Харків, 11 – 13 червня 2003 р. – К., 84 с.