Форум Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка

УДК 342.951

Розвиток законодавства України про відповідальність за адміністративні корупційні правопорушення

Абасова Л.Г., студентка ННІП ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка

Анотація. У статті автор розглядає розвиток українського законодавства про відповідальність за адміністративні корупційні правопорушення. Пропонує подальші перспективи його розвитку.
Ключові слова: корупція, корупційне правопорушення, запобігання корупції, протидія корупції, адміністративна відповідальність.

Аннотация. В статье автор рассматривает развитие украинского законодательства об ответственности за административные коррупционные правонарушения. Предлагает дальнейшие перспективы его развития. Ключевые слова: коррупция, коррупционное правонарушение, предупреждение коррупции, противодействие коррупции, административная ответственность.

Summary. In the article the author considers the development of Ukrainian legislation on liability for administrative corruption. Offers further prospects of its development.
Key words: corruption, corruption offense, prevention corruption, countering corruption, administrative responsibility.

В Україні корупція є однією з проблем, яка потребує невідкладного розв’язання. Вона підриває демократичні інститути, моральні та етичні, цінності і справедливість, завдає шкоди сталому розвитку принципу верховенства права, національній безпеці та становленню громадянського суспільства. Саме тому створення дієвої системи запобігання корупції, розроблення комплексних заходів для протидії цьому негативному явищу, виявлення та подолання її соціальних передумов і наслідків є одним із пріоритетних напрямів розвитку української держави. Актуальність вивчення корупції зумовлена й тим, що вона обмежує гарантовані Конституцією України права і свободи людини. Адже статтею 3 Основного Закону України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави [1].

З моменту проголошення Україною незалежності поняття «корупція» набуло значного поширення у вітчизняній правовій літературі, виступах політичних діячів та керівників держави. Аналіз законодавства, наукової та довідникової літератури дозволяє стверджувати, що поняття «корупція» сформувалося за давніх часів і розумілося загалом як хабарництво.

У 1995 році в Україні був прийнятий Закон України «Про боротьбу з корупцією» [4], який був спрямований в основному на здійснення заходів репресивного характеру (встановлення відповідальності за порушення вимог Закону). На зміну йому прийшов Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» [7] 2009 року, який був зосереджений на механізмах, спрямованих на запобігання виникненню корупції. Також у 2009 році Верховна Рада України прийняла такі Закони: «Про відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення» [5], «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» [6]. Зазначені Закони, на сьогоднішній день втратили чинність, але на той час, коли їх приймали, вони докорінно змінили загальнодержавний підхід до розуміння корупції та антикорупційних заходів. Ці Закони містять низку новел, правових інститутів, які невідомі вітчизняним правовим традиціям.

Іншою важливою новелою є розширення кола осіб, на яких поширюватиметься відповідальність за корупційні правопорушення. Мова йде про такі категорії, як посадові особи іноземної держави або міжнародної організації, особи, які не мають статусу державного службовця, але виконують делеговані їм державою публічні функції влади (аудитор, нотаріус, експерт, адвокат, арбітражний керуючий та ін). Ці норми також випливають із положень Конвенції ООН проти корупції [2] (стаття 2), Кримінальної конвенції Ради Європи проти корупції [3] (стаття 1) та Додаткового протоколу до неї (статті 2 та 3).

У свою чергу, зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають:
- окреслення кола корупційних правопорушень відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» [7] (зокрема, одержання подарунка, порушення вимог щодо декларування особистих інтересів тощо);
- чітке розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності за корупцію.

На сьогоднішній день, прийнятий новий Закон у сфері протидії корупції – Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції». Крім того, 09 червня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики», який вніс багато уточнень та доповнень у діючий Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» Одна із головних змін – це віднесення всіх посадових осіб, юридичних осіб публічного права до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Так, підпункт «а» пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (з врахуванням внесених змін) вказує, що посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Що стосується визначення поняття корупції, то воно знайшло своє нормативне закріплення в Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 р. (набрав чинності 1 липня 2011 р.), де зазначено, що корупція – це використання особою (особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону; посадові особи юридичних осіб, фізичні особи - у разі одержання від них вказаними особами або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди) наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди вищеперерахованим особам або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей [8].

КУпАП не закріплює визначення корупційного правопорушення, норми Кодексу містять лише перелік складів корупційних правопорушень, за які настає адміністративна відповідальність. Разом із тим, треба зазначити, що в Законі України «Про боротьбу з корупцією» (втратив чинність) не було взагалі поняття «корупційне правопорушення», а існувало поняття «корупційне діяння».

На сьогоднішній день Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» поняття «корупційне діяння» замінено більш широким за змістом визначенням «корупційні правопорушення».

Так, відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», корупційне правопорушення - це умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; особами, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону; посадовими особами юридичних осіб, фізичні особи - у разі одержання від них вказаними особами або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди), за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність [9, с. 85].

Таким чином, на сьогоднішній день, в Україні було багато реформувань, наслідками яких стали зміни у КУпАП, який доповнився новою главою 13-А, яка присвячена адміністративним корупційним правопорушенням. Важлива роль надається новому Кримінальному процесуальному кодексу України 2013 року, який поділяє усі небезпечні винні противоправні діяння на злочини та кримінальні проступки. Планується, що питання, пов’язані із визначенням кримінальних проступків, будуть передбачені у майбутньому законі України про кримінальні проступки. Кримінальним проступком визнаватиметься передбачене відповідним законом діяння (дія або бездіяльність), що не містить великої суспільної небезпеки, вчинене осудною особою, яка досягла на момент вчинення проступку шістнадцятирічного віку, та за яке не передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Таким чином, можна стверджувати, що у майбутньому, можливо те, що адміністративні правопорушення передбачені КУпАП, які мають судову юрисдикцію і не є управлінськими (адміністративними) за своєю суттю, «перейдуть», до спеціального закону України про кримінальні проступки. Виходячи з цього, можна припустити, що в майбутньому, глава 13-А, буде «переміщена» з КУпАП в спеціалізований закон.

Література

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції від 18 жовтня 2006 р. № 251-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 50. – Ст. 496.
3. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією від 2007 р. // Відомості Верховної Ради України . – 2007. – N 47-48. – Ст. 497.
4. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 р. № 357/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
5. Про відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення: Закон України від 11 червня 2009 р. № 1507-VI// Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 45. – Ст. 692.
6. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення: Закон України від 11 червня 2009 р. № 1508-VI // Відомості Верховної Ради України . – 2009. – № 46. – Ст. 699.
7. Про засади запобігання та протидії корупції: Закон України від 11 червня 2009 р. № 1506-VI //Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 45. – Ст. 691.
8. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 7 квітня 2011 р. № 3206- VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 40. – Ст. 404.
9. Науково-практичний коментар Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» / За заг. ред. В.О. Шамрая – К.: Професіонал, 2012. – 464 с.