Відправлено: 15.05.14 06:24. Заголовок: Кондратенко В. ПРАВОВІ СТАНДАРТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ У ЗДІЙСНЕННІ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

УДК 342.565.4:32.019.5

ПРАВОВІ СТАНДАРТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ У ХОДІ ЗДІЙСНЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА
В ОКРЕМИХ КРАЇНАХ ЄС ТА СНД

Кондратенко В. М., к.ю.н.,
Кіровоградський інститут розвитку людини


У статті здійснено дослідження особливостей забезпечення прозорості в адміністративному судочинстві окремих країн ЄС та СНД. На підставі цього вироблено низку пропозицій, які, на думку автора, після правового закріплення в адміністративно-процесуальному законодавстві сприятимуть підвищенню рівня прозорості діяльності органів судової влади України.
Ключові слова: адміністративно-процесуальні документи, адміністративне судочинство, прозорість судочинства, ЄС, СНД, судове засідання.

В статье осуществлено исследование особенностей обеспечения прозрачности в административном судопроизводстве отдельных стран ЕС и СНГ. На основании этого выработано ряд предложений, которые, по мнению автора, после правового закрепления в административно-процессуальном законодательстве будут способствовать повышению уровня прозрачности деятельности судебных органов Украины.
Ключевые слова: административно-процессуальные документы, административное судопроизводство, прозрачности судопроизводства, ЕС, СНГ, судебное заседание.

In the article research of features of providing of publicity and openness is carried out in the administrative rule-making of separate countries of European Union and newly independent States. On the basis of it the row of suggestions that is mine-out, in opinion of author, after the legal fixing or change in an administratively-judicial and other legislation will assist the increase of level of transparency of activity of judicial government of Ukraine bodies.
Keywords: administratively-judicial documents, administrative rule-making, publicity and openness, ЕС, CIS, judicial meeting.

За свого розвитку правові системи більшості країн світу набувають рис замкнутості, що обумовлено історичними, економічними та іншими особливостями конкретного суспільства. Водночас захист прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина є міжнародним стандартом, що потребує національного законодавчого закріплення та динамічного правового оновлення. Тому прозорість в адміністративному судочинстві як атрибути демократії мають розглядатися в аспекті зарубіжного досвіду їх забезпечення, що сприятиме не лише порівняльно-науковому аналізу різних видів правових систем, а й запозиченню певних позитивних, практично значимих правових ідей та норм, а також подальшому розвитку українського адміністративного судочинства. З цією метою необхідно дослідити нормативно-правове закріплення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві окремих країн ЄС та СНД.

Легітимний вираз прозорості в адміністративному судочинстві як в РФ, так і у багатьох країнах СНД (республіка Білорусь, Казахстан, Киргизія, Узбекистан) слід отримувати з положень арбітражного та цивільного процесуального законодавства. Водночас зауважимо, що на сьогодні розроблено проекти Кодексу адміністративного судочинства РФ та Адміністративного процесуального кодексу Республіки Казахстан, які після прийняття мають об’єднати в собі основні процесуальні положення щодо здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 9 Федерального конституційного закону “Про судову систему Російської Федерації”, розгляд справ в усіх судах відкритий, а слухання справи в закритому засіданні допускається у випадках, передбачених законодавством. Зауважимо, ця теза закріплена на конституційному рівні в абсолютній більшості розвинутих країн світу [9].
У республіках Молдова та Таджикистан деякі процесуальні положення здійснення адміністративного судочинства закріплено не лише в арбітражному та цивільному процесуальному законодавстві, а й в окремих нормативно-правових актах. Так, згідно із Законом Республіки Молдова “Про адміністративний суд” прозорість в адміністративному судочинстві регламентовані так: у разі прийняття позовної заяви до розгляду суддя розпоряджається про вручення відповідачу – суб’єкту владних повноважень копії позовної заяви та долучених до неї документів (ч. 2 ст. 22); неявка сторін адміністративного процесу без поважної причини не є перешкодою для розгляду позовної заяви в судовому засіданні (ч. 2 ст. 24) [7].

Відповідно до положень Кодексу про адміністративні процедури Республіки Таджикистан [6] прозорість полягає у тому, що: суд до закінчення судового засідання має право повідомити осіб, інтересів яких може торкатися судове рішення, про початок адміністративного провадження в суді й залучити їх як третіх осіб (ч. 1 ст. 119); особи, які беруть участь у справі, можуть ознайомитися в суді з прийнятими у справі судовими актами і представленими суду матеріалами (ст. 124); суддя має право, на підставі письмового клопотання сторін, розглянути і вирішити адміністративний позов у відсутності сторін або в скороченому порядку (ст. 129, 130); копії судового рішення протягом одного дня мають бути направлені сторонам в адміністративній справі (ч. 4 ст. 132).

Отже, у більшості країн СНД відсутні кодифіковані акти щодо здійснення адміністративного судочинства, крім Азербайджанської Республіки (Адміністративно-процесуальний кодекс Азербайджанської Республіки) та Республіки Вірменія (Кодекс адміністративного судочинства Республіки Вірменія).

Так, Адміністративно-процесуальний кодекс Азербайджанської Республіки регламентує: адміністративно-економічні суди можуть у межах своєї територіальної юрисдикції у разі потреби проводити виїзні судові засідання в інших населених пунктах (ст. 5); на підставі клопотання однієї із сторін суд може дозволити проводити аудіо-, відеозапис і фотографування відкритого судового засідання (п. 17.2 ст. 17); особи, які беруть участь у закритому судовому засіданні, попереджаються про необхідність нерозповсюдження інформації, що стала їм відомою в ході засідання (п. 17.4 ст. 17); у разі потреби оголошення судового акта більш ніж 40 особам, суд може винести постанову про оголошення цього акта шляхом публікації його в засобах масової інформації (п. 21.1 ст. 21) [3].

Особливості забезпечення прозорості в адміністративному судочинстві згідно з Кодексом адміністративного судочинства Республіки Вірменія проявляються у такому: вручення судової повістки здійснюється в порядку, встановленому Законом Республіки Вірменія “Про спеціальну пересилку документів”.

Учасники судового процесу можуть дати згоду на їх сповіщення в інший спосіб, зокрема факсом, електронною поштою, телефоном, телеграмою (ч.1 ст.62); у разі, якщо адреса учасника судового процесу невідома, то належним повідомленням вважається розміщення оголошення на офіційному інтернет-сайті публічних повідомлень Республіки Вірменія (ч.2 ст.62) [5].

Отже, у країнах СНД правова регламентація прозорості в адміністративному судочинстві у цілому подібна до вітчизняної, однак має також певні відмінності, які обумовлені насамперед відсутністю сформованої цілісної системи адміністративних судів і належної кодифікації законодавства щодо адміністративного судочинства.

На противагу країнам СНД, ЄС виробив чітке розуміння та практичний механізм судового захисту прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина в публічно-правових відносинах. Однак такі демократичні підходи мають різне вираження. Прикладом, розглянувши особливості правового закріплення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві ФРН, згідно із Законом ФРН про адміністративно-судовий процес [1, с. 105-140], слід зробити такі висновки. По-перше, процесуальні документи в адміністративній справі в окремих випадках можуть вестися лише в електронній формі, відповідно ознайомлення з ними сторін у справі та інших зацікавлений осіб має проводитися за допомогою необхідної комп’ютерної техніки (§55b).

По-друге, судові акти, повістки тощо вручаються учасникам судового розгляду після їх оголошення; якщо учасник судового розгляду не мешкає в країні, то він має визначати особу, яка буде уповноважена отримувати надіслані судові акти, повістки тощо (§56).

По-третє, якщо про однакове судове рішення необхідно повідомити до 50-ти і більше осіб, то суд може винести ухвалу про розміщення “публічного оголошення” у друкованому ЗМІ, поширеному на відповідній території держави, на дошці оголошень у приміщені суду, а також у відкритій для громадян електронній інформаційній системі (§56а).

По-четверте, якщо в адміністративній справі бере участь понад 20 осіб зі спільними інтересами, головуючий суддя може зобов’язати їх призначити спільного представника в суді (§67а).

Забезпечення прозорості в адміністративному судочинстві Франції значною мірою обумовлено особливостями функціонування адміністративних трибуналів. Аналіз положень Кодексу адміністративного судочинства Франції [11] свідчить, що зазначені правові положення залишилися фактично незмінними. Акцентуємо також на особливостях забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві Франції, а саме: судді адміністративних трибуналів та адміністративних апеляційних трибуналів зобов’язані надавати консультації префекту, громадянам та іншим особам (ст. L212-1, R212-1); головуючий суддя має право вимагати від учасників адміністративного процесу письмові пояснення з окремих питань адміністративної справи (ст. R611-8-1); зміст протоколу кожного судового засідання обов’язково доводиться до відома учасників адміністративного процесу (ст. R623-7).

Більшість питань забезпечення прозорості в адміністративному судочинстві країн Прибалтики врегульовується на кшталт адміністративно-процесуального законодавства України [2; 4; 8].

На особливу увагу заслуговує законодавство Фінляндської Республіки, оскільки воно вирізняється із законодавства переважної більшості країн світу в частині правової регламентації адміністративного судочинства, адже виключно гласності та відкритості судочинства присвячено три Закони Фінляндії: “Про гласність судочинства”, “Про гласність судочинства в судах загальної юрисдикції” та “Про гласність в адміністративному судочинстві” [10].

Аналіз законодавства зарубіжних країн щодо забезпечення прозорості в адміністративному судочинстві сприяв виробленню низки пропозицій, які, на нашу думку, після правового закріплення або змінення в адміністративно-процесуальному та іншому законодавстві сприятимуть підвищенню рівня прозорості діяльності органів судової влади України, а саме:

- передбачення прямої норми щодо права присутності громадян не лише у відкритому судовому засіданні, але й на стадії підготовчого провадження;

- подальший розвиток положень щодо проведення судових засідань у режимі відеоконференції, процедури ведення та доступ до процесуальних судових документів в електронній формі;

- розширення підстав і способів опублікування судових рішень та повідомлень, зокрема із урахуванням значної кількості отримувачів, суспільної важливості тощо;

- передбачення юридичної відповідальності за розголошення відомостей, що були отримані як у закритому судовому засіданні, так і після ознайомлення із документами, в яких міститься інформація з обмеженим доступом, таємна та ін;

- заборона проведення судового засідання за відсутності суб’єкта владних повноважень – відповідача в адміністративній справі без поважних причин;

- передбачення у штатному розписі судів загальної юрисдикції посад службовців, на яких покласти обов’язок щодо співпраці з населенням, зокрема щодо вивчення громадської думки про діяльність судових органів тощо;

- прийняття нормативно-правового акта щодо забезпечення гласності та відкритості в діяльності органів судової влади України.

Література

1. Административно-процессуальное право Германии: Закон об административном производстве; Закон об административно-судебном процессе; Законодательство об исполнении административных решений : пер. з нем. / [В. Бергманн, введ., сост.]. — М. : Волтерс Клувер, 2007. — 288 с.
2. Административно-процессуальный закон : Закон Латвийской Республики от 14.11.2001 г. // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://latvia.news-city.info/docs/sistemsr/dok_iernqo/index.htm.
3. Административно-процессуальный кодекс Азербайджанской Республики от 30.06.2009 г. // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://vn.taxes. gov.az/uploads/qanun/2011/mecelleler/inzibati_pros.pdf.
4. Административно-процессуальный кодекс Эстонской Республики от 25.02.1999 г. // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://estonia.news-city. info/docs/sistemse/dok_iegwei/page2.htm.
5. Кодекс административного судопроизводства Республики Армения от 28.11.2007 г. // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.parliament. am/legislation.php?sel=show&ID=3140&lang=rus#1a.
6. Кодекс об административных процедурах Республики Таджикистан от 05.03.2007 г. // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://mmk.tj/ru/ legislation/legislation-base/codecs/.
7. Об административном суде : Закон Республики Молдова от 10.02.2000 г. // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.law-moldova.com/laws/ rus/administrativnom-sude-ru.txt.
8. О производстве по административным делам : Закон Литовской Республики от 14.01.1999 г. // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.1b3.ru/rus/proizvodstvo/index.php.
9. О судебной системе Российской Федерации : Федеральный конституционный Закон РФ от 31.12.1996 г. // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.arbitr.ru/law/106/.
10. Act on the Publicity of Administrative Court Proceedings (381/2007) : unofficial translation. — Finland : Ministry of Justice // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.finlex.fi/en/laki/kaannokset/2007/en 20070381.pdf.
11. Code de justice administrative du 31 juillet 1945 // [French Edition] : Version consolidée du code au 2 décembre 2012. — 164 р. // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://perlpot.net/cod/justice_administrative.pdf.