Відправлено: 26.08.10 10:39. Заголовок: Частина ІІ

РОЗДІЛ IV. ПРАВА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 22. Права громадських організацій

1. Громадські організації мають право:

1) представляти і захищати права та законні інтереси осіб;

2) проводити мирні заходи;

3) надавати ідейну, організаційну та майнову підтримку іншим громадським організаціям, надавати допомогу в їх утворенні;

4) звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів та інших юридичних осіб;

5) одержувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів інформацію, необхідну для виконання статутних завдань і цілей;

6) брати участь у розробленні проектів рішень та нормативно-правових актів, що приймаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

7) делегувати своїх представників до складу консультативно-дорадчих органів, що утворюються при органах державної влади та органах місцевого самоврядування;

8) проводити громадську експертизу діяльності органів виконавчої влади;

9) вільно поширювати інформацію про діяльність громадських організацій, що не суперечить Конституції України, статті 2 цього Закону;

10) реалізовувати інші права відповідно до своїх установчих документів.

2. З метою виконання статутних завдань та цілей зареєстровані громадські організації можуть засновувати підприємства, установи та організації.

3. Громадські організації мають право укладати між собою договори про співробітництво і взаємодопомогу.

4. Права філій та представництв іноземних громадських (неурядових) організацій визначаються установчим документом відповідної організації або положенням про філію чи представництво (якщо воно передбачене установчим документом організації).

5. Громадські організації, легалізовані шляхом повідомлення про заснування, можуть бути учасниками цивільно-правових відносин відповідно до цивільного законодавства.

Стаття 23. Власність громадських організацій

1. Громадські організації, легалізовані шляхом державної реєстрації, акредитовані філії та представництва іноземних громадських (неурядових) організацій мають право володіти, користуватися та розпоряджатися майном, одержаним на підставах, не заборонених законом, для виконання їх статутних завдань і цілей, виступати учасником цивільно-правових відносин.

Стаття 24. Господарська діяльність громадських організацій

1. З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані громадські організації можуть здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку.

2. Громадські організації зобов’язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також подавати відповідно до вимог закону фінансову, податкову звітність та статистичну інформацію про свою господарську діяльність.

РОЗДІЛ V. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 25. Засади взаємовідносин громадських організацій з органами державної влади та органами місцевого самоврядування

1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в установленому законом порядку сприяють громадським організаціям, філіям та представництвам іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні, у реалізації їх прав і законних інтересів.

2. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, залучати громадські організації до виконання замовлень для державних та місцевих потреб.

3. Громадські організації, які одержують фінансування, матеріальну допомогу з державного та місцевих бюджетів, зобов’язані подавати звіти про цільове використання коштів і матеріальних цінностей органам, що їх надавали, в порядку, визначеному законом.

4. Контроль за використанням громадськими організаціями коштів, отриманих з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у порядку, встановленому законом.

5. Незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність громадських організацій, так само, як і незаконне втручання громадських організацій у діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також у діяльність інших громадських організацій, забороняється.

Стаття 26. Державний контроль за діяльністю громадських організацій, філій та представництв іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні

1. Держава здійснює контроль за діяльністю громадських організацій, філій та представництв іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні, через органи легалізації, правоохоронні, фінансові органи та органи контрольно-ревізійної служби, органи державної податкової служби, а також спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади в частині використання коштів фінансової підтримки з Державного бюджету України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Контрольні повноваження легалізуючого органу реалізуються:

під час державної реєстрації змін до статуту (установчого договору), опрацювання інформації про зміни у складі керівних органів;

шляхом здійснення планових перевірок;

шляхом здійснення позапланових перевірок у разі коли до органу легалізації надійшла скарга від особи або інформація від органів державної влади, в тому числі правоохоронних органів, та органів місцевого самоврядування про порушення громадською організацією, філією та представництвом іноземної громадської (неурядової) організації в Україні, законодавства про громадські організації.

Порядок здійснення легалізуючим органом планових та позапланових перевірок затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Представники легалізуючого органу під час здійснення контрольних повноважень мають право бути присутніми на заходах, що проводяться громадськими організаціями, філіями та представництвами іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні, вимагати необхідні документи, одержувати пояснення.

4. Рішення органів державної влади щодо здійснення державного контролю можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.

Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про громадські організації

1. Особи, які порушують законодавство про громадські організації, несуть відповідальність, передбачену законом.

2. За порушення цього Закону до громадських організацій, філій, представництв іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні можуть бути застосовані такі стягнення:

1) попередження;

2) тимчасова заборона (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадської організації;

3) примусовий розпуск громадської організації.

Стаття 28. Попередження

1. При вчиненні громадською організацією, філією, представництвом іноземної громадської (неурядової) організації в Україні порушення законодавства про громадські організації, яке не тягне за собою обов’язкового застосування іншого виду стягнення, передбаченого цим Законом, відповідний орган легалізації виносить громадській організації, філії, представництву іноземної громадської (неурядової) організації в Україні письмове попередження.

Стаття 29. Тимчасова заборона (зупинення) окремих видів або всієї діяльності

1. У разі продовження протиправної діяльності або вчинення повторного порушення законодавства про громадські організації протягом шести місяців після застосування попередження суд за позовом органу легалізації може прийняти рішення про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадської організації, філії, представництва іноземної громадської (неурядової) організації в Україні на строк до шести місяців.

2. При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням громадської організації, філії, представництва іноземної громадської (неурядової) організації в Україні її діяльність може бути відновлена судом.

Стаття 30. Примусовий розпуск

1. Підставами для прийняття рішення про примусовий розпуск громадських організацій, спілок громадських організацій, а також філій, представництв іноземних громадських (неурядових) організації в Україні є:

1) вчинення дій, передбачених статтею 2 цього Закону;

2) провадження громадською організацією, спілкою громадських організацій, філією, представництвом іноземної громадської (неурядової) організації в Україні діяльності, що заборонена законом;

3) неподання зареєстрованими громадською організацією, спілкою громадських організацій, акредитованими філіями, представництвами іноземних громадських (неурядових) організації в Україні протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

4) інші підстави, передбачені законом.

2. Рішення про примусовий розпуск громадської організації, спілки громадських організацій, філії, представництва іноземної громадської (неурядової) організації в Україні приймає суд за позовом органу легалізації.

3. Протягом двадцяти робочих днів після набрання рішенням суду про примусовий розпуск громадської організації законної сили, орган легалізації заносить відповідний запис до Облікового реєстру громадських організацій та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців".

4. Питання щодо майна примусово розпущеної громадської організації вирішується в порядку, визначеному статтею 20 цього Закону.

РОЗДІЛ VI. МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Стаття 31. Міжнародні зв’язки

1. Громадські організації, спілки громадських організацій відповідно до своїх установчих документів можуть бути засновниками та/або членами іноземних або міжнародних громадських (неурядових) організацій, підтримувати міжнародні зв’язки, а також брати участь у здійсненні заходів, що не заборонені законодавством України і не суперечать меті та завданням діяльності громадських організацій, спілок громадських організацій.

2. Громадські організації, спілки громадських організацій відповідно до своїх установчих документів можуть підтримувати міжнародні зв’язки з іноземними та міжнародними громадськими (неурядовими) організаціями, провадити діяльність на території іноземних держав відповідно до законодавства відповідних держав, а також брати участь у здійсненні спільних заходів, що не заборонені законодавством України і не суперечать меті та завданням діяльності громадських організацій, спілок громадських організацій.

РОЗДІЛ VIІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через дев’ять місяців з дня його опублікування.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про об’єднання громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 34, ст. 504; 1993 р., № 46, ст. 427; 1998 р., № 10, ст. 36; 1999 р., № 26, ст. 220; 2001 р., № 44, ст. 232; 2003 р., № 27, ст. 209, № 30, ст. 247; 2005 р., № 11, ст. 205, № 51, ст. 550; 2006 р., № 26, ст. 215; 2008 р., № 25, ст. 240).

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) в Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 35 - 37, ст. 446):

в пункті 1 частини четвертої статті 50 слова "об’єднання громадян" замінити словами "громадської організації";

в пункті 5 частини другої статті 162 слова "об’єднання громадян" замінити словами "громадської організації";

в пункті 2 частини другої статті 256 після слова "діяльності" слова "об’єднання громадян" замінити словами "громадської організації";

2) у Законі України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252; 1994 р., № 45, ст. 406; 2003 р., № 37, ст. 300):

у частині другій статті 3 слова "в особі їх республіканських органів" замінити словами «які мають статус всеукраїнських»;

у частині другій статті 8 слово "республіканських" виключити та після слів «організацій інвалідів» доповнити словами «які мають статус всеукраїнських»;

в частині другій статті 15 слова "місцеві органи" замінити словами "територіальні підрозділи";

3) у частині другій статті 24 Закону України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 30, ст. 379) слова "Про об’єднання громадян" замінити словами "Про громадські організації";

4) у частині другій статті 17 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 12, ст. 165; 1999 р., № 2-3, ст. 20) слова "об’єднання громадян" замінити словами "громадські організації";

5) у Законі України "Про фізичну культуру і спорт" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 14, ст. 80; 1999 р., № 34, ст. 271; 2000 р., № 13, ст. 101; 2005 р., № 11, ст. 204):

у частині третій статті 33, частині другій статті 34 та частині другій статті 367 слова "Про об’єднання громадян" замінити словами "Про громадські організації";

частини третю та четверту статті 34 виключити;

у частині шостій статті 34, абзаці шостому статті 361 слова "місцевих осередків" замінити словами "територіальних підрозділів";

абзац другий статті 361 викласти в такій редакції:

"отримання нею статусу всеукраїнської";

частину третю статті 367 виключити;

у частині першій статті 368 слова "місцеві осередки у більшості її областей" замінити словами "територіальні підрозділи у більшості її областей, в Автономній Республіці Крим, у містах Києві та Севастополі";

6) у частині другій статті 28 Закону України "Про туризм" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 31, ст. 241; 2004 р., № 13, ст. 180) слова "Про об’єднання громадян" замінити словами "Про громадські організації";

7) у підпункті 7 пункту "б" частини першої статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170; 2000 р., № 9, ст. 67; 2001 р., № 32, ст. 172; 2003 р., № 24, ст. 159, № 45, ст. 360; 2004 р., № 19, ст. 259, № 23, ст. 323; 2007 р., № 15, ст. 194, № 20, ст. 282) слова "місцевих об’єднань громадян" виключити;

8) в абзаці "б" підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181; 2003 р., № 12, ст. 88) слова "місцевими осередками" замінити словами "територіальними підрозділами", а слова "Про об’єднання громадян" – словами "Про громадські організації";

9) у частині п’ятій статті 10 Закону України "Про видавничу справу" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 32, ст. 206) слова "Про об’єднання громадян" замінити словами "Про громадські організації";

10) в абзаці одинадцятому статті 13 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 46, ст. 292) слова "Законом України "Про об’єднання громадян" замінити словами "Кабінетом Міністрів України";

11) у статті 11 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 40-41, ст. 249) слова "Про об’єднання громадян" замінити словами "Про громадські організації";

12) в Законі України "Про молодіжні та дитячі громадські організації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 1, ст. 2):

у статті 1, частині першій статей 6 і 7 слова "Про об’єднання громадян" замінити словами "Про громадські організації";

в частині першій статті 4 цифру "15" замінити цифрою "14";

частину четверту статті 6 виключити;

13) у частинах першій і третій статті 4 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 45, ст. 397) слова "Про об’єднання громадян" замінити словами "Про громадські організації";

14) у частині третій статті 3 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 24, ст. 182) слова "об’єднання громадян" замінити словами "громадські організації";

15) у статті 3, частині першій статті 4, статті 13 Закону України "Про організації роботодавців" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 32, ст. 171) слова "Про об’єднання громадян" замінити словами "Про громадські організації";

16) у частині другій статті 26 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 47, ст. 251) слова "об’єднання громадян" замінити словами "громадські організації";

17) в абзаці першому частини п’ятої статті 24 Закону України "Про кредитні спілки" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 15, ст. 101) слова "об’єднання громадян" замінити словами "громадські організації";

18) у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31 - 32, ст. 263; 2005 р., № 16, ст. 257, ст. 259, № 32, ст. 421; 2006 р., № 1, ст. 11, № 26, ст. 210, № 27, ст. 234, № 37, ст. 310):

1) у частині першій статті 1:

абзац другий доповнити словами ", територіальні підрозділи громадської організації;";

в абзаці третьому слова "цього Закону" замінити словом "закону";

2) частину четверту статті 3 викласти у такій редакції:

"4. Міністерство юстиції України та його територіальні органи проводять державну реєстрацію громадських організацій, благодійних організацій, політичних партій, творчих спілок, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, легалізацію професійних спілок та їх об’єднань відповідно до цього Закону, з урахуванням вимог законів, якими визначені особливості їх державної реєстрації.";

3) у статті 4:

в частині четвертій після слів "Відокремлені підрозділи юридичної особи" доповнити словами ", а також громадські організації, легалізовані шляхом повідомлення про їх заснування";

в частині п’ятій після слів "Представництва, філії іноземних компаній в Україні" доповнити словами ", а також іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні";

4) у статті 5:

доповнити частину першу після слів "Державна реєстрація юридичних осіб" словами і цифрою "(крім юридичних осіб, зазначених у частині четвертій статті 3 цього Закону)";

5) доповнити статтею 6¹ такого змісту:

"Стаття 6¹. Державний реєстратор Міністерства юстиції України

1. Державний реєстратор Міністерства юстиції виконує дії, передбачені частиною першою статті 6 цього Закону щодо громадських організацій, професійних спілок та їх об’єднань, благодійних організацій, політичних партій, творчих спілок, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат.

2. Міністерство юстиції України спільно із спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації визначає кваліфікаційні вимоги до осіб, що призначаються на посаду державних реєстраторів Міністерства юстиції України, вимоги до організаційного та матеріально-технічного забезпечення їх роботи.

3. Державні реєстратори Міністерства юстиції України підпорядковуються відповідно керівнику структурного підрозділу Міністерства юстиції, керівнику його територіального органу.

4. Державний реєстратор Міністерства юстиції України має посвідчення державного реєстратора та власну печатку.

5. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи державного реєстратора Міністерства юстиції України здійснюють відповідно Міністерство юстиції України та його територіальні органи.

6. Методологічне та інформаційне забезпечення діяльності державного реєстратора Міністерства юстиції України здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації.";

6) у статті 7:

абзац дванадцятий частини другої виключити;

7) частину шістнадцяту статті 9 викласти у такій редакції:

"16. Порядок забезпечення бланками свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб, виписки, витягу, довідки, зазначених у частині четвертій статті 3 цього Закону, встановлюється спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.";

8) частину четверту статті 10 викласти в такій редакції:

"4. Кошти, одержані як реєстраційний збір за державну реєстрацію, проведену відповідно до статті 6 цього Закону, зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання фізичної особи – підприємця, а за державну реєстрацію, проведену відповідно до статті 6¹ цього Закону, до державного бюджету.";

9) у статті 17:

в частині першій після слів "фізичну особу - підприємця" доповнити словами ", а також про громадську організацію, легалізовану шляхом повідомлення про її заснування", а слова "юридичними особами" виключити;

доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо громадської організації, легалізованої шляхом повідомлення про заснування:

повне найменування громадської організації та скорочене у разі його наявності;

організаційно – правова форма;

місцезнаходження громадської організації;

перелік засновників громадської організації, у тому числі ім’я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків, якщо засновник – фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник – юридична особа;

дата та номер запису про внесення відомостей про громадську організацію;

підстави для відмови у внесенні відомостей про громадську організацію;

дата та номер запису про скасування відомостей про громадську організацію, підстава для його внесення;

місце проведення запису про внесення відомостей про громадську організацію, а також місце проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом;

місцезнаходження реєстраційної справи;

дані про видачу виписок, витягів, довідок з Єдиного державного реєстру;

прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, що внесла до Єдиного державного реєстру запис про громадську організацію, внесла зміни до цього запису або внесла запис про скасування відомостей про громадську організацію;

дата передачі реєстраційної справи до державної архівної установи, адреса її знаходження;

інша додаткова інформація про здійснення зв’язку з громадською організацією.";

У зв’язку з цим частину п’яту вважати частиною шостою;

10) абзац четвертий частини другої статті 38 доповнити словами "(крім юридичних осіб, зареєстрованих відповідно до частини четвертої статті 3 цього Закону)";

19) у частині другій статті 28 Закону України "Про туризм" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 13, ст. 180) слова "Про об’єднання громадян" замінити словами "Про громадські організації";

20) у частині першій статті 26 Закону України "Про оцінку земель" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 229) слова "об’єднання громадян" замінити словами "громадські організації";

21) у статті 8 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94) слова "реєстрація та" виключити, слова "об’єднання громадян" замінити словами "громадські організації", а слова "місцевих осередків" – словами "територіальних підрозділів";

22) у частині першій статті 18 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 18, ст. 197) слова "Про об’єднання громадян" замінити словами "Про громадські організації".

4. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти і забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити занесення до Облікового реєстру громадських організацій відомостей про громадські організації, легалізовані до набрання чинності цим Законом.

5. Громадські організації, спілки громадських організацій, філії та представництва іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні, які зареєстровані до набрання чинності цим Законом протягом двох років від дня набрання чинності цим Законом повинні привести свої установчі документи у відповідність із цим Законом. При цьому реєстраційний збір за реєстрацію змін до установчих документів громадських організацій, спілок громадських організацій протягом зазначеного строку не стягується.