Відправлено: 26.08.10 10:38. Заголовок: Частина І

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про громадські організації

Цей Закон визначає правові та організаційні основи реалізації права осіб на свободу об’єднання у громадські організації для здійснення і захисту прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших суспільних інтересів, гарантованого Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також засади утворення і діяльності громадських організацій.

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Громадські організації

1. Громадська організація є добровільним об’єднанням громадян та юридичних осіб для здійснення і захисту прав і свобод, задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Громадські організації є неприбутковими.

2. Дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані з утворенням та діяльністю громадських організацій, спілок громадських організацій (далі — громадські організації), а також філій та представництв іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні.

3. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов’язані з утворенням та діяльністю політичних партій, релігійних і благодійних організацій, кооперативів та творчих спілок тощо, особливості утворення і діяльності яких регулюються спеціальними законами.

Стаття 2. Обмеження утворення і діяльності громадських організацій

1. Не допускається утворення та легалізація громадських організацій, філій та представництв іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні, а діяльність легалізованих громадських організацій, філій та представництв іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні забороняється у судовому порядку, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:

1) ліквідацію незалежності України;

2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;

3) порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки;

4) незаконне захоплення державної влади;

5) пропаганду війни, насильства;

6) розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

7) посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

2. Громадські організації, філії та представництва іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні не можуть мати воєнізовані формування.

3. Обмеження щодо діяльності громадських організацій можуть встановлюватися тільки Конституцією та законами України.

Стаття 3. Законодавство про громадські організації

1. Законодавство про громадські організації складається з Конституції України, цього Закону та інших законів України, актів законодавства, прийнятих відповідно до них.

РОЗДІЛ II. ЗАСАДИ УТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Стаття 4. Засади утворення та діяльності громадських організацій, філій та представництв іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні.

1. Громадські організації, філій та представництв іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні утворюються та діють на засадах:

добровільності участі у громадській організації;

рівності членів громадської організації у вирішенні питань, пов’язаних з її діяльністю;

рівності громадських організацій перед законом;

самоврядності;

законності;

відкритого характеру діяльності.

2. Громадські організації вільні у виборі території, напрямів і видів своєї діяльності.

3. Філії та представництва іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні діють на підставі статуту іноземної громадської (неурядової) організації з дотриманням законодавства України.

4. Засади утворення і припинення діяльності філій та представництв іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні визначаються законодавством держави, у якій утворена (легалізована) відповідна громадська (неурядова) організація.

Стаття 5. Спілки громадських організацій

1. Громадські організації, легалізовані у порядку, встановленому цим Законом, мають право об’єднуватись у спілки громадських організацій.

2. Утворення та діяльність спілок громадських організацій здійснюється на засадах та у порядку, встановленому цим Законом.

РОЗДІЛ III. ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Стаття 6. Засновники громадських організацій

1. Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, а також юридичні особи приватного права.

Неповнолітні особи можуть бути засновниками громадських організацій після досягнення чотирнадцятирічного віку.

Не можуть бути засновниками громадських організацій юридичні особи публічного права.

2. Кількість засновників громадської організації не може становити менше ніж три особи.

3. Засновниками спілки громадських організацій є громадські організації. Кількість засновників спілки громадських організацій не може становити менше ніж дві громадські організації.

Стаття 7. Члени громадських організацій

1. Членами громадських організацій можуть бути:

1) особи, зазначені в абзацах першому та другому частини першої статті 6 цього Закону;

2) діти віком від шести до чотирнадцяти років (діти віком до 10 років – за письмовою згодою законного представника), якщо це передбачено установчими документами громадської організації.

2. Порядок набуття членства засновниками громадської організації та іншими особами визначається статутом (положенням) громадської організації.

3. Статут (положення) громадської організації може передбачати певні вікові, фахові та інші умови набуття або припинення членства у громадській організації.

4. Члени громадської організації не мають права на одержання частини майна цієї громадської організації в разі її припинення.

5. Участь чи неучасть особи у громадській організації не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг.

Стаття 8. Утворення громадських організацій

1. Утворення громадської організації здійснюється за рішенням установчих зборів її засновників.

Громадська організація вважається утвореною з моменту її легалізації в порядку, встановленому цим Законом.

Громадській організації легалізованій шляхом державної реєстрації надається статус юридичної особи.

2. Установчі збори засновників громадської організації після прийняття рішення про її утворення:

1) визначають найменування громадської організації відповідно до статті 9 цього Закону;

2) затверджують статут (положення) громадської організації відповідно до статті 10 цього Закону;

3) утворюють (обирають) органи управління громадської організації відповідно до затвердженого статуту (положення) громадської організації.

3. Громадські організації — засновники спілки громадських організацій — за взаємною домовленістю визначають представництво, порядок проведення та спосіб прийняття рішень установчих зборів спілки громадських організацій.

4. Установчі збори засновників спілки громадських організацій після прийняття рішення про утворення їх спілки:

1) визначають найменування спілки громадських організацій відповідно до статті 9 цього Закону;

2) затверджують установчий договір спілки громадських організацій, передбачений статтею 10 цього Закону;

3) утворюють (обирають) органи управління спілки громадських організацій відповідно до затвердженого установчого договору спілки громадських організацій.

5. Рішення про утворення громадської організації не підлягає нотаріальному посвідченню.

Громадська організація вважається утвореною з моменту її легалізації в порядку, встановленому цим Законом.

Громадська організація легалізована шляхом її державної реєстрації має статус юридичної особи.

6. Утворення філії або представництва іноземної громадської (неурядової) організації в Україні здійснюється рішенням уповноваженого органу іноземної громадської (неурядової) організації про утворення філії або представництва в Україні. Таке рішення легалізується в Україні в установленому цим Законом порядку.

Стаття 9. Найменування громадської організації

1. Найменування громадської організації при її утворенні визначається рішенням установчих зборів засновників.

2. Найменування громадської організації обов’язково містить:

1) інформацію про організаційно-правову форму ("громадська організація", "спілка громадських організацій");

2) власну назву громадської організації, спілки громадських організацій.

3. Власна назва громадської організації повинна відрізнятися від власної назви будь-якої іншої громадської організації, легалізованої у порядку, встановленому цим Законом. Така назва не може містити найменування іншої юридичної особи.

4. Найменування громадської організації може містити інформацію про її особливий статус чи напрям діяльності ("дитяча", "молодіжна", "екологічна", "правозахисна", "інвалідів" тощо).

5. Найменування спілки громадських організацій може включати перелік власних назв громадських організацій, що входять до спілки.

6. Забороняється використовувати у найменуванні громадської організації назву державного органу чи органу місцевого самоврядування або подібну назву, слова "державний", "загальнодержавний", "комунальний" та їх похідні.

7. Громадські організації, утворені відповідно до цього Закону, не мають права використову